Page 204 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 39 (Львів, 2023)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 39 (Lviv, 2023)

Короткі повідомлення

УДК 595.74 (477.44)

1
Середюк Г.В. , Смірнов Н.А. 2

ЗНАХІДКА MEGISTOPUS FLAVICORNIS (ROSSI, 1790)
(NEUROPTERA, MYRMELEONTIDAE) У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Megistopus flavicornis (Rossi, 1790) – вид, що належить до монотипового роду
родини Myrmeleontidae. Цей мурашиний лев має відносно невеликі розміри. Його
можна легко ідентифікувати за характерною темно-коричневою плямою на дистальній
частині переднього крила, а також завдяки довгим і витонченим ногам (рис.). Зміна
розміру та відтінку плями помірна і таксономічно незначуща. Крила мають
ланцетоподібну форму і є прозорими. Жилки білого кольору мають бурі ділянки.
Зазвичай довжина передніх крил становить 20-25 мм, а задніх – 18-24 мм.
Довжина черевця становить 12-18 мм. Голова широка, темно-жовта, з широкою
смугою бурого кольору, яка простягається від ока до ока. Тім’я опукле. Вусики довгі,
їхня довжина відповідає довжині голови та всіх відділів грудей разом. Середньогруди
та задньогруди мають темно-бурий малюнок. Ноги довгі й тонкі, солом’яно-жовтого
кольору, з бурими цятками, короткими чорними волосками та щетинками. Черевце
темно-бурого кольору, практично чорне, з жовтими півкільцями на вершинах від 2 до
5 сегментів (Aspöck et al., 1980; Badano et al., 2017). Найчастіше зустрічається у різних
відкритих біотопах, особливо в рідколіссі, а також у різних типах маквісу (Monserrat
& Acevedo, 2013). Дорослі особини зазвичай активні вночі, іноді летять до джерел
штучного світла. Вдень вони утримуються на деревах і чагарниках, розташовуючись
уздовж тонких гілок. Літ імаго можна спостерігати від травня до липня включно.
Щільність популяції залишається стабільно низькою. Дорослі особини – хижаки. В
Європі переважно трапляється на висотах нижче 1000 м над рівнем моря, в Марокко
та на Близькому Сході досягає висот до 2000 м.
Личинки цього виду часто зустрічаються на піщаних ділянках, берегах річок,
прибережних дюнах, під шарами тонкого рослинного матеріалу. Часто їх можна
знайти в затінених місцях поблизу підніжжя дерев або інших укриттів (Monserrat &
Acevedo, 2013; Badano & Pantaleoni, 2014). Личинки не будують ловчих лійок, але
закопуються в ґрунт та на поверхню виставляють лише щелепи, очікуючи на жертву.
Вони полюють на дрібних комах та інших безхребетних. Голова личинки бурого
кольору, а щелепи – жовтого, з зубцями, які мають чорні вершини. Вусики тонкі та
бурого кольору. Ноги довгі, покриті довгими щетинками (Захаренко, Кривохатский,