Page 177 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

174 Голіней Г. М., Різун В. Б., Шевчик Л. О. та ін.

Ніколенко, 2022; Ніточко, 2019; Пархоменко, 2022; Фриз-Дужак, 2022; Чурілов, 2022;
Шешурак, Вобленко, Кавурка, Назаров, 2019; Шешурак, Кавурка, Назаров, 2022; Яніш
Є., Яніш Ю., Іванова, Міклухіна, 2022) (рис. 2). З заходу України відомо небагато
знахідок і зроблені вони починаючи з другої половини 90-х років ХХ століття:
Чернівецька обл. – 1996 р.; Тернопільська обл. – 2012 і 2015 рр. ПЗ «Медобори»;
Рівненська обл.. – 2020 р., Костопіль, 2021 р., Острог; Івано-Франківська обл.. – 2016 р.,
Галич; Закарпатська – 2019 р., Ужгород (Центр…, 2023). У працях ХІХ, першої
половини ХХ ст. із західного регіону України вид не вказаний, без сумніву, що такий
«примітний» вид не могли пропустити і не згадати його у своїх публікаціях численні
дослідники-ентомологи. У Переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні на
території Волинської обл. (Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів
України 14 вересня 2020 року) виду Megascolia maculata немає (Перелік…, 2020). Ареал
виду в межах України розділений Карпатами на дві частини (рис. 2), гори вид, очевидно,
подолати не в змозі.

Рис. 2. Поширення Megascolia maculata (Drury, 1773) (за «Центр даних
Біорізноманіття України» <http://dc.smnh.org/>).

Megascolia maculata занесена до Червоної книги України із природоохоронним
статусом: неоцінений (Червона…, 2009; Перелік…, 2021). На карті поширення за
областями із західного регіону вид вказаний з Тернопільської, Рівненської і Львівської
областей, хоч на карті точкового розповсюдження є лише дві точки (одна у Львівській
обл. в районі Опілля, а друга на стику Львівської, Тернопільської та Рівненської
областей) (Червона…, 2009). У Червоній книзі Українських Карпат (Червона…, 2011) на
карті вказані знахідки зі Львова, Хотинської височини (Чернівецька обл..), Виноградова,
району Чопа і Ужгорода без детальніших коментарів.