Page 147 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

144 Микітчак Т.І.

«Сколівські Бескиди». Це, вочевидь, зумовлено біотопічною гетерогенністю водойми.
У ставках відзначено 56% видового різноманіття гіллястовусих ракоподібних та
циклопоїд і каланоїд, у калюжах і болітцях – 42%, у джерелах та криницях – 8%, у
річках – 15%, у Явірському водосховищі – 10%, в оз. Журавлине – 44%. Різноманіття
гіллястовусих, циклопоїд і каланоїд гірської частини басейну р. Стрий становить 43%
видового різноманіття цих груп в Українських Карпатах. Три види (Alona protzi,
Eurycercus lamellatus, Simocephalus expinosus) на сучасному етапі вивчення гідрофауни
Українських Карпат відомі лише з цієї території. Daphnia obtusa, Eucyclops
subterraneus та Graeteriella unisetigera у межах України відзначені лише для території
Карпат. Найбільш поширеними видами лентичних водойм дослідженої території є
Chydorus sphaericus – 36% трапляння у водоймах та Eucyclops serrulatus – 55%.
Найбільша загальна чисельність особин об’єктів досліджень відзначена для природної
лучної калюжі на хребті Вододільний – 253,5 та для ставка-канави нижче Явірської
3
ГЕС – 252,2 тис. ос./м . Найбільша чисельність особин з-поміж видів відзначена для
3
D. obtusa – 246,9, Cyclops strenuus – 54,1 та C. sphaericus – 48,4 тис. ос./м . Для
природних водойм гірської частини басейну р. Стрий відомо 21 вид. Регіонально-
рідкісними видами для Львівської області є D. obtusa, A. protzi,
E. subterraneus, Paracyclops poppei та G. unisetigera, тоді як рідкісними для
Українських Карпат, крім цих видів, є також Eurycercus lamellatus, Simocephalus
expinosus та Chydorus latus. 47% досліджених лентичних водойм є олігосапробними.
Явірське водосховище – α-мезосапробна водойма. Оз. Журавлине перебуває у
β-мезосапробному статусі. Найбільш цінні з природоохоронної точки зору
угруповання гіллястовусих та веслоногих ракоподібних сформовані в оз. Журавлине,
джерелах в околицях с. Верхня Рожанка, калюжах хребта Вододільний, у руслі та
прибережних водоймах р. Стрий околиць с. Явора та в ставках околиць с. Довге.

Арсан О.М., Давидов О.Я., Дяченко Т.М., та ін. 2006. Методи гідроекологічних
досліджень поверхневих вод. Київ : Логос. 408 с.
Боруцкий Е.В., Степанова Л.А., Кос М.С. 1991. Определитель Calanoida пресных вод
СССР. Ленинград : Наука. 504 с.
Ковальчук Н.Є. 2006а. Корененіжки, черви, тихохідки та ракоподібні. Болотні
екосистеми регіону Східних Карпат в межах України. Ужгород : Ліра. С. 59–77.
Ковальчук Н.Є. 2006б. Нижчі ракоподібні (Entomostraca) Українських Карпат.
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 19.
С. 171–178.
Ковальчук Н.Є. 2017. До питання про видовий склад донних і придонних
гіллястовусих ракоподібних (Gladocera) водойм басейнів Дунаю та Дністра в
межах України. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія.
Вип. 43. С. 49–54.
Курганевич Л.П., Вовщук Т.М. 2015. Геоекологічна експертиза річково-басейнової
системи Стрия // Всеукр. наук. конф. «Конструктивна географія і картографія:
стан, проблеми, перспективи». Збірник матеріалів. Львів. С. 239–243.
Мануйлова Е.Ф. 1964. Ветвистоусые рачки (Cladocera) фауны СССР. Москва-
Ленинград : Наука. 328 с.