Page 146 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Фауна гіллястовусих (Cladocera) і веслоногих (Copepoda: Сyclopoida, Calanoida)… 143

D. obtusa є типовим представником угруповань мілких водойм Українських Карпат
і не трапляється в Україні за їхніми межами. C. sphaericus – один з найбільш
поширених видів Українських Карпат і звичайний для всієї території держави. В
угрупованнях астатичних водойм біля Явірського водосховища відзначено два
регіонально-рідкісні види Українських Карпат – C. latus та Simocephalus expinosus (цей
вид дафніїд відзначено вперше для території Українських Карпат).
У р. Стрий і в гирлі р. Яблунька виявлено сім видів циклопоїд. Acanthocyclops
robustus відзначений лише у Стрию і сполучених з руслом водоймах на відтинку між
селами Завадівка і Явора. Це звичайний представник епібентосу гірських річок
Закарпаття (Микітчак, 2018; Mykitchak, 2016). Ще три види Стрия (E. serrulatus,
Diacyclops bicuspidatus, Paracyclops fimbriatus) є звичайними циклопоїдами річок
Карпат (Микітчак, 2018; Mykitchak, 2016). Два види, Cyclops strenuus та Mesocyclops
leuckarti, у руслі Стрия відзначені у складі сиртону; їх особини, очевидно, були змиті
з лентичних оселищ долини річки. На дослідженій території лише у руслі р. Стрий
відзначено Paracyclops poppei; це четвертий локалітет виду, відомий для Українських
Карпат (Mykitchak, 2016). Сумарна чисельність циклопоїд на створах річок не
2
перевищувала 5,1 ос./м .
У Явірському водосховищі відзначено один вид гіллястовусих і чотири види
циклопоїд. C. latus і Acanthocyclops vernalis входили до складу сиртону, інші види
відзначені в епібентосі.
Озеро Журавлине є важливим центром збереження різноманіття безхребетних
гідробіонтів Українських Карпат, на що вказує якісна структура його планктоценозів
(20 видів кладоцер і циклопоїд). Більш різноманітною в Українських Карпатах
планктофауна ракоподібних є лише в озері Синевир – 29 видів (Терек, 1999). Лише з
цієї водойми в Українських Карпатах та на Львівщині відома Alona protzi.
Невелика кількість досліджуваних лентичних водойм має природне походження:
озеро Журавлине, лучні калюжі Вододільного, болітце в околицях с. Ялинкувате та
джерельна калюжа витоків Стрия та Опору. Для астатичних природних водойм
характерними є D. obtusa, C. sphaericus, Alonella excisa, A. vernalis, E. serrulatus та
Macrocyclops fuscus (таблиця).
З-поміж виявлених видів 41 відзначено у складі планктону, 17 – у складі
епібентосу, чотири види – сиртону та чотири – у гіпогейних водах.
Майже половина досліджених лентичних водойм (47%) є олігосапробними
(рисунок). Вони, переважно, розташовані на більших висотах чи пов’язані своїм
живленням з водотоками. Явірське водосховище є α-мезосапробною водоймою, що
зумовлено істотним накопиченням знесеної річкою органіки та сповільненим
водообміном упродовж більшої частини року (Микітчак, Штупун, 2017).
У 2003 р. індекс сапробності вод озера Журавлине становив 1,98, у 2015 р. – 1,88.
Це свідчить, що його води є стабільно β-мезосапробними. Зважаючи на істотне
природне органічне забруднення озера та розташування у лісовому масиві, такі
показники відповідають його природному екологічному стану.

Висновки

Із гірської частини басейну р. Стрий відомо 24 видів гіллястовусих, 23 – циклопоїд,
один вид каланоїд. Найбагатше видове різноманіття (20 видів) властиве для озера
Журавлине, яке розташоване на території національного природного парку