Page 54 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)
P. 54

Ссавці з території Білорусі у колекціях природничих музеїв …   53

            всі  вони  з  колекції  О. Браунера.  Як  засвідчує  аналіз  біографічних  відомостей  про
            Браунера, цей дослідник в Мозирі не бував.
               Колектором мозирських матеріалів міг  бути  А. Федюшин,  який у 1926, 1930 та
            1931 рр. проводив свої експедиційні дослідження біля Мозира (напр. [26]), що показує
            й аналіз його біографії [6], а 1933 р. він вимушено переїхав до Омська, у зв’язку з чим
            і міг передати свої колекції. У цитованому огляді зазначено, що «Більша частина зборів
            з  експедицій  А.В.  Федюшина  (приблизно  2,5  тис.  шкурок  птахів,  а  також  деяка
            кількість  ссавців)  знаходиться  в  Зоологічному  музеї  Білоруського  державного
            університету»  [6].  На  жаль,  жодного  зразка,  підписаного  А. Федюшиним,  нами  не
            виявлено. Нічого не прояснив і аналіз тогочасних публікацій, в яких є чимало згадок
            колекційних зразків, але без фактів їх передачі (напр. [20]). Ще одна гіпотеза — що це
            могли бути збори В. Станчинського, який влітку 1925 р. здійснював експедицію по
            Західній області (до якої входив і Мозирський повіт), і того ж року (і надалі) був у
            Києві та Асканії.

               Подяка
               Автори щиро дякують всім колегам, які сприяли опрацюванню колекцій і надали
            важливі  відомості  про  описані  тут  зразки,  зокрема  Є. Улюрі,  В. Смаголь  та
            Д. Іванову за доступ до колекцій ННПМ (Київ), Н. Черемних за доступ до каталожних
            даних  ДПМ  (Львів),  І. Шидловському  за  консультації  щодо  колекцій  ЗМД  (Львів),
            Ю. Ільюхіну за дані про колекції МПХУ (Харків). Наша подяка колегам, що надіслали
            важливі  особисті  повідомлення,  зокрема  З. Баркасі,  С. Гащаку,  В. Гричику,
            О.  Климишину,  В. Сахвону,  Н. Черемних,  І. Шидловському,  Н. Ясинецькій.  Дякуємо
            рецензентам за цінні зауваження.

              1.  Абелєнцев,  В.I.  1968.  Куницеві.  Наукова  думка,  Київ,  1-280.  (Фауна  України;
                 Том 1: Ссавці, вип. 2). https://bit.ly/3BWsEbX
              2. Арзамасов,  И.Т.,  Дылько,  Н.И.,  Меркушева,  И.В.,  Петровский,  Ю.Т.  1966.
                 Паразиты беличьих в Белоруссии. Зоологический журнал, 45 (6): 830-835.
              3. Баркасі, З.,О. Гайдаш. 2919. Зоологічні колекції: збір, облік, ідентифікація (звіт про
                 роботу XXIV Теріологічної школи-семінару). Theriologia Ukrainica, 17: 119-125.
                 http://doi.org/10.15407/pts2019.17.119
              4. Браунеръ, А. 1915. Къ какому виду принадлежат козули Южной Россіи и Крыма.
                 Записки Крымскаго общества естество­испытателей, 5: 112-114 (+ вкл.).
              5. Годлевська, Л.В. 2013. Рецентні рукокрилі в колекції палеонтологічного музею
                 ННПМ  НАН  України.  Збірник  праць  Зоологічного  музею,  44:  145-157.
                 https://bit.ly/3ji1jdc
              6. Гричик,  В.В.  2021.  Анатолий  Владимирович  Федюшин  (1891–1972).
                 Зоологические  чтения.  Сборник  научных  статей,  посвящённый  130-летию  ...
                 проф.  А.В.  Федюшина.  ГрГУ  им.  Янки  Купалы,  Гродно.  On-line:
                 http://bio.bsu.by/zoomuz/2.phtm
              7.  Домбровский,  В.,  Болотина,  И.  2014.  К  териофауне  Национального  парка
                 «Припятский»   (Беларусь).   Праці   Теріологічної   Школи,   12:   22-25.
                 http://doi.org/10.15407/ptt2014.12.022
              8.  Загороднюк,  И.,  Милютин,  А.  1992.  Идентификация  видов  рода  Sylvaemus
                 Эстонии и прилежащих территорий. Вестник зоологии, (4): 87.
   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59