Page 196 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

182 Кузярін О. Т., Сичак Н. М., Кагало О. О.

• Гора Баба (Рід) (геоморфологічна пам’ятка природи);
• Гора Лева (Лиса гора) (структурно-денудаційний останцевий пагорб,
геоморфологічна пам’ятка природи);
• Гора Стефана (структурно-денудаційний останцевий пагорб з відслоненнями
неогенових відкладів у підніжжі при виході на Стару Стрільницю при дорозі до лікарні
«Охматдит» (геоморфологічна пам’ятка природи);
• Гора Хомець (Хом);
• Долина потоку Хомець (гідрологічна пам’ятка природи);
• Долина струмків Кривчицький і Глибокий (гідрологічна пам’ятка природи);
• Озеро (став) на території малого кар’єру з відслоненнями тортонських
пісковиків;
• Лугопарк у притерасному пониженні між Знесінням і Кривчицями
(комплексна пам’ятка природи);
• Кайзервальд (парк «Стара Стрільниця») з відслоненнями тортонських пісків у
великому (центральному) кар’єрі «Кайзервальдські піски» та з відслоненнями
вапняково-піщаних відкладів неогену (обриви над скульптурною фабрикою);
• Лижний спуск, урочище «Дебра» (геологічна пам’ятка у верхів’ях витоків
Цвинтарного потоку);
• Цвинтар старого Знесіння (середини XIX ст.);
• Музей народної архітектури та побуту (скансен «Шевченківський гай») від
1971 р.
Місцевість парку відчутно постраждала від розробок кар’єрів та заготівлі лісу.
Первинний лісовий масив на пагорбах парку зазнав найбільших втрат за часів Першої
світової війни, коли його вирубали на дрова. Ерозія ґрунтів, спричинена вирубками
дерев та добуванням піску й каменю, спонукала міську владу до заходів щодо
повторного озеленення голих схилів Кайзервальду. Відтак, перші деревні насадження
з’явилися тут у 1951 р. [4].
Серед пам’яток природи особливу увагу заслуговує гора Хомець, зокрема її
південний схил з рідкісними для регіону ксеротермними луками на дерново-
карбонатних ґрунтах та північний схил із рештками природного дубово-буково-
грабового лісу. У ботанічній літературі [6, 7, 12-16] гора Хомець здавна відома як цінна
природоохоронна територія з низкою локалітетів раритетних судинних рослин,
частина з яких на сьогодні на привеликий жаль втрачена.

Матеріал і методика досліджень

Флористичні дослідження проводили на території РЛП «Знесіння» (у межах з
охоронною зоною) упродовж польових сезонів 2019-2020 рр. за класичними методиками.
При підготовці інвентаризаційного списку спонтанно поширених судинних рослин на
території парку окрім результатів власних польових досліджень, використано
матеріали гербарних колекцій (LW, LWKS, LWS), Національної мережі інформації з
біорізноманіття (UkrBIN) [17], а також літературних [6, 7, 9-16] і архівних [1] джерел.
У пропонованому списку судинних рослин родини розміщені за філогенетичною
системою А. Л. Тахтаджяна [3], а роди та види – в абетковому порядку. Номенклатуру
таксонів наведено за С. Мосякіним, М. Федорончуком [8]. Деревні інвазійні види
(ергазіофіти), що представлені на території парку лише молодими вегетативними