Page 193 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)
P. 193

Угруповання жуків-турунів (Сoleoptera: Сarabidae) лісів національного …  179

               Крім  цього,  якісний  і  кількісний  склад  досліджених  карабідоугруповань  значно
            залежить від великої строкатості (чергування) лісових (різного ступеню зволоження)
            та  лучно-болотних  біотопів  резервату  і  його  деталізація  вимагає  інтенсивніших  і
            триваліших досліджень.
               Загалом же, фонові види жуків-турунів лісів НПП «Прип’ять-Стохід» відповідають
            фоновим видам усього Волинського Полісся [7].

               Висновки

               Видове  різноманіття  жуків-турунів  соснових  лісів  НПП  «Прип’ять-Стохід»
            відносно високе – 49 видів із 25 родів; найбільшою кількістю видів представлені роди
            Pterostichus (11), Agonum та Carabus (по 4).
               Найбільшою  уловистістю  жуків-турунів  відзначалися  угруповання  сирого
            вільшняка  та  свіжого  грабового  сугруду,  а  найменшою  –  сухого  сосняка
            лишайникового та свіжого дубового субору зеленомохового.
               Загалом за уловистістю переважали 4 види карабід: Pterostichus oblongopunctatus,
            Carabus  hortensis,  Oxypselaphus  obscurus,  Pterostichus  niger.  У  сухому  сосняку
            лишайниковому  домінували  Syntomus  truncatellus,  Broscus  cephalotes,  Harpalus
            flavescens, Pterostichus strenuus, Calathus erratus, Oodes helopioides. У сіжому дубовому
            суборі зеленомоховому домінували Pterostichus oblongopunctatus, Agonum duftschmidi,
            Carabus  violaceus,  C.  hortensis,  Oodes  helopioides,  Pterostichus  minor,  P.  niger.  У
            свіжому  грабовому  сугруді  домінували  Pterostichus  oblongopunctatus,  Carabus
            hortensis, Oxypselaphus obscurus, Pterostichus niger, P. nigrita. У вологому дубовому
            суборі домінували Pterostichus oblongopunctatus, Oxypselaphus obscurus, Pterostichus
            niger, Epaphius secalis, Pterostichus rhaeticus, Carabus arcensis, Pterostichus minor. У
            сирому  вільшняку  домінували  Pterostichus  oblongopunctatus,  Carabus  hortensis,
            Oxypselaphus obscurus, Pterostichus niger, P. melanarius.

              1. Андрієнко Т. Л., Білик Г. І., Брадіс Є. М., Голубець М. А., Махаєва Л. В., Рубцов М.
                 І., Ткаченко В. С., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Геоботанічне районування Української
                 РСР. – Київ : Наук. думка, 1977. – 305 с.
              2. Географічна енциклопедія України. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П.
                 Бажана, 1993. – 3: П-Я. – 480 с.
              3. Кириченко М. Б., Бабко Р. В. Підсумки досліджень фауни жуків-скакунів і турунів
                 (Coleoptera: Cicindelidae, Carabidae) Полісся та Лісостепу Лівобережної України //
                 Вісті Харків. ентомолог. тов-ва. – 2004 (2005). – 12, вип. 1-2. – С. 28-36.
              4.  Ризун  В.  Б.  Жесткокрылые  Западного  Волыно-Подолья.  История  изучения
                 карабидофауны  региона.  Материал  и  методика  исследований  карабидофауны.
                 Обзор  жужелиц  Западного  Волыно-Подолья  //  Экология  и  фауна  почвенных
                 беспозвоночных  Западного  Волыно-Подолья.  –  Киев  :  Наук.  думка,  2003.  –
                 С. 173-232.
              5. Різун В. Б. До фауни жуків-турунів (Coleoptera, Carabidae) Українського Полісся
                 // Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій //
                 Матеріали  міжнар.  наук.-практ.  конф.  присвяченої  10-річчю  Рівненського
                 природного заповідника (м. Сарни, 11-13 червня 2009 року) / Ред. кол. Будз М. Д.
                 та ін. – Рівне : ВАТ «Рівненська друкарня», 2009. – С. 535-543.
   188   189   190   191   192   193   194   195   196   197   198