Page 65 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Випуск 35 Львів, 2019 С. 59-66

УДК 591.5:595.7]:574.5

Гуштан К.В.

ОСОБЛИВОСТІ БІОТОПНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СПЕКТРІВ ЕКОМОРФ
УГРУПОВАНЬ АМФІБІОТИЧНИХ КОМАХ (INSECTA: EPHEMEROPTERA,
PLECOPTERA, ODONATA) ГІДРОЕКОСИСТЕМ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Встановлено особливості біотопної диференціації спектрів екоморф
амфібіотичних комах (Insecta: Ephemeroptera, Plecoptera, Odonata) лотичних екосистем
Українських Карпат. Серед екоморф Ephemeroptera домінуючими за чисельністю у
складі угруповань та кількістю представлених видів виявились: підклас плоскотілі
великозяброві збирачі-зіскоблювачі та хижаки; підклас сіфлонуроїдні дрібнозяброві
збирачі-зіскоблювачі. Для епіритралі домінуючими екоморфами серед веснянок є
криптобіонти щілин бріофіли; для метаритралі – фітофільні криптобіонти
подрібнювачі; літофільні криптобіонти, які полюють із засідки – переважають в
гіпоритралі.
Ключові слова: амфібіотичні комахи, одноденки, бабки, веснянки, екоморфа.

Для гірських та передгірних водотоків у 1980 р. Р. Ваннот зі співавторами [13]
запропонував теорію річкового континууму, яка аналізує та пояснює закономірності
розподілу трофічних груп зообіоти вздовж течії водотоку. Було показано, що розподіл
груп безхребетних вздовж течії залежить не тільки від гідрологічних умов, але
значною мірою лімітується присутністю трофічних ресурсів [11]. Важливим аспектом,
що розглядає теорія річкового континууму є енергетичні процеси, що нерозривно
пов’язані з розподілом органічної речовини вздовж течії, та особливостями її
транспорту та трансформації. Таким чином, структура угруповань зообіоти
визначається гідрологічними характеристиками конкретних відрізків водотоку та
доступністю трофічних ресурсів. Відповідно до авторів, у верхній частині водотоку, за
наявності значної кількості органічної речовини, найбільшого розвитку досягають
представники трофічних груп подрібнювачів та збирачів. Зазначений водозбір
затінений лісом і отримує мало світла, а отже температура води низька. Нижче за
течією збільшується частка видів макробезхребетних зіскоблювачів та, відповідно,
зростає відсоток хижаків. Крім того, водозбір менш затінений деревами, річка стає
ширшою та змінюється температурний режим. До сьогоднішнього часу дослідження
стаціального розподілу личинок амфібіотичних комах проводилися на території
Українських Карпат [2, 3, 4]. Для сходу України опубліковано лише одну працю [10].
Усі згадані публікації описують переважно мікростаційний розподіл одноденок.
Розподіл спектрів екоморф проводився тільки для одноденок, веснянки та бабки не
були враховані.

Матеріали і методи досліджень

У якості модельної гідроекосистеми була вибрана річка Кам’янка, від витоку до
гирла. Вибір цього водотоку обумовлений представленістю у його межах всіх типів
стацій ритралі, їх відносно близьким розташуванням одна від другої, а також
відсутністю видимих антропогенних змін річища чи джерел органічного забруднення