Page 62 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

56 Гураль-Сверлова Н.В., Савчук С.П.

Західній Європі [24]. У ХХ ст. був завезений людьми на захід України. На даний час
відомі численні знахідки C. hortensis у Львівській області [22, 24, 33], частково
відображені у фондових матеріалах ДПМ НАНУ (таблиця), а також окремі
місцезнаходження цього виду на території Волинської, Івано-Франківської [24] та
Закарпатської [13] областей. За межами західного регіону України C. hortensis
виявлено в Луганську [33].
Майже усі обстежені нами західноукраїнські колонії C. hortensis, імовірно, мають
спільне походження [24], що підтверджується спільними рисами їх фенетичної
структури: відсутністю рожевих і коричневих черепашок, зазвичай добре вираженим
домінуванням равликів без темних спіральних смуг на черепашці, низькою часткою
фенотипів зі злитими смугами, у деяких випадках – також присутністю в колоніях
білих черепашок без смуг. Усі ці ознаки характерні для найдетальніше досліджених
львівських колоній C. hortensis [16]. Виняток становить лише Закарпаття, де були
зареєстровані молюски з рожевими черепашками [12, 13].
Аналогічно до наших попередніх публікацій [8, 19, 24], до переліку антропохорних
видів не були включені деякі наземні молюски, межі природних ареалів яких
остаточно не встановлені, а також види, які можуть бути автохтонними для одної
частини заходу України та адвентивними – для іншої. Не включено до цього переліку
також середземноморський вид Cryptomphalus aspersa (O.F.Mülller, 1774), дві особини
якого були знайдені в 2014 р. в машині з сировиною, привезеною до м. Виноградів
(Закарпатська обл.) з італійського міста Мольвена [30].

Висновки

Узагальнені дані щодо сучасного розповсюдження на заході України 19
антропохорних видів наземних молюсків наочно демонструють тенденцію до
поступового розселення багатьох з них по населених пунктах регіону та їх найближчих
околицях. Вони можуть бути використані для подальшого моніторингу цього процесу.
На даний час на урбанізованих територіях заходу України найчастіше трапляються
такі антропохорні види, як A. lusitanicus s.l., L.. maximus, C. hortensis, M. cartusiana,
дещо рідше реєструються A. distinctus, K. melanocephalus і B. pallens.

1. Балашов И. Охрана наземных моллюсков Украины. – К., 2016. – 272 с.
2. Балашев И.А., Байдашников А.А. Наземные моллюски (Gastropoda) Винницкой области и
их биотопическая приуроченность // Вестн. зоологии. – 2012. – Т. 46, № 1. – С. 19-28.
3. Балашев И.О., Байдашников А.А., Романов Г.А., Гураль-Сверлова Н.В. Наземные
моллюски Хмельницкой области (Подольская возвышенность, Украина) // Зоол. журн. –
2013. – Т. 92, № 2. – С. 154-166.
4. Гарбар А.В., Чернышова Т.Н. Клональная изменчивость Limax flavus (Pulmonata,
Limacidae): аллозимный, кариологический и морфологический анализ // Вестн. зоологии.
– 2011. – Т. 45, № 1. – С. 3-9.
5. Гураль-Сверлова Н.В. Розселення деяких антропохорних видів наземних молюсків на
території Львова // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 2012. – Вип. 28. – С. 77-84.
6. Гураль-Сверлова Н.В. Наземні малакокомплекси паркових і лісопаркових біотопів Львова
та їх зміни протягом останніх 10-15 років // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів,
2014. – Вип. 30. – С. 121-128.
7. Гураль-Сверлова Н.В. Кавказский элемент в наземной малакофауне Украины // Матер.
Всерос. научн. конф. "Актуальные вопросы современной малакологии" (Белгород, 1-3
ноября 2017 г.). – Белгород: Изд. дом "Белгород", 2017. – С. 19-25.