Page 92 - NZDPM 33/2017

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Випуск 33 Львів, 2017 С. 91-99

Музеологія

ICOM КОДЕКС ЕТИКИ ДЛЯ ПРИРОДНИЧИХ МУЗЕЇВ

ICOM Кодекс професійної етики був прийнятий одноголосно 15-ою
Генеральною Асамблеєю ICOM в Буенос-Айресі (Аргентина) 4 листопада
1986 р. 20-ю Генеральною Асамблеєю в Барселоні (Іспанія) 6 липня 2001 р.
були внесені правки і перейменовано на Кодекс музейної етики ICOM, а 21-ю
Генеральною Асамблеєю в Сеулі (Республіка Корея) 8 жовтня 2004 р. ще раз
переглянутий.
Проект теперішнього Кодексу етики для природничих музеїв був
розроблений в часі між груднем 2006 р. та жовтнем 2011 р. для доповнення
Кодексу музейної етики ICOM. В ньому, зокрема, детальніше розглядаються
питання, пов’язані з природничими науками, ніж це можливо було б зробити в
загальному Кодексі ICOM, що передбачає основні стандарти для різних типів
музеїв та спеціалізованих колекцій. У зв’язку з цим Кодекс музейної етики
ICOM може розглядатися як вихідний документ для Кодексу етики для
природничих музеїв і у випадку будь-яких суперечливих питань слід
звертатися до цього вихідного документу.
Крім того, припускається, що деякі інституції вже можуть мати кодекс,
якого вони дотримуються, при цьому стандарт не є універсальним. Таким
чином, метою цього документу є започаткувати мінімальні стандарти
практики, на які можуть опиратися окремі інституції.

Основні положення

Багатогранна місія природничих музеїв полягає у:
• створенні та збереженні природничих колекцій;
• проведенні досліджень та інтерпретації результатів;
• підтримці наукового процесу і біологічного збереження;
• підвищенні розуміння та цінування світу природи суспільством;
• спільній роботі з громадськістю при формуванні власного осмислення
значення природничої спадщини представленої у вигляді рухомих і
нерухомих об’єктів природи.
Беручи до уваги культурні відмінності та поважаючи особисту думку,
будь-яке поширення інформації, чи то через експонування, публікацію чи інші
засоби, повинні бути обґрунтованими, точними і відповідними до академічних
дисциплін.

Розділ 1. Людські останки

Хоча Кодекс музейної етики ICOM охоплює збереження та експонування
людських останків (ICOM Кодекс 2.5; 3.7; 4.3), природничі інституції, які часто
мають справу з людськими останками та чутливим етнографічним
матеріалом, можуть стикнутися з низкою викликів. Таким чином, існує
можливість вивчення етичних питань більшою мірою, ніж це дозволяє Кодекс
музейної етики ICOM. Інституції, що експонують чи зберігають людські останки
повинні дотримуватися таких стандартів:
А. Будь-якого законодавства, як регіонального, так і міжнародного, що
регулюють використання та експонування людських останків.