Page 151 - NZDPM 33/2017

150 Бублик Я.Ю., Климишин О.С.

відповідно нерівномірністю наявності різних екологічних ніш; 6) рівнем ступеня
господарської діяльності на зазначених територіях; 7) різними гіпсометричними
рівнями розташування лісових екосистем і відповідно різними мікрокліматичними
умовами. Також слід враховувати явище «метеорності», тобто сезонної динаміки, коли
нерідко ксилотрофні аскомікоти з’являються лише спорадично, з інтервалами в кілька
років. Це, у свою чергу, збільшує ймовірність нових знахідок дереворуйнівних грибів
навіть на порівняно добре вивчених територіях.

Висновки.

У результаті проведених досліджень і за матеріалами літературних джерел на
території 7 об’єктів ПЗФ Українських Карпат встановлено 406 таксонів
дереворуйнівних сумчастих грибів, з яких 389 у ранзі виду, а інші у ранзі роду. Серед
ксилотрофних аскомікотів досліджуваного регіону за етапами розвитку переважають
гриби в стадії статевого розмноження, тобто телеоморфи. Найбільш адаптованими до
умов середовища досліджених природоохоронних територій серед морфологічних
груп дереворуйнівних сумчастих грибів виявились піреноміцети, які колонізують
переважну більшість їхніх екологічних ніш.
Загалом, у лісових екосистемах Українських Карпат деревними субстратами для
ксилотрофних аскомікотів є 34 таксони рослин (з яких 33 у ранзі виду). У
біоморфних екологічних нішах ксилотрофні аскомікоти спеціалізовані переважно до
мертвого субстрату листяних дерев і чагарників (349 видів), тоді як на субстратах
хвойних дерев і чагарників різноманіття цієї екологічної групи грибів спостерігається
на порядок менше (40 видів).
Порівняльний аналіз ксилотрофної аскомікобіоти територій об’єктів ПЗФ
Українських Карпат показав подібність біоти ксилотрофних грибів за таксономічним
різноманіттям, розподілом за етапами розвитку і морфотипами плодових тіл грибів, а
також використанням біоморфних, трофічних і просторових екологічних ніш.
Для встановлення повного видового складу ксилотрофних аскомікотів, їх
розподілу за стадіями розмноження, морфотипами плодових тіл, а також виявлення
екологічних ніш грибів цієї екологічної групи, доцільно проводити багаторічні
дослідження, оскільки у частини таких грибів плодові тіла формуються не щорічно.

1. Акулов О.Ю. Попередні відомості про гриби НПП "Сколівські Бескиди" // Літопис природи
національного природного парку "Сколівські Бескиди". Рукопис. – Сколе, 2011. – 15 с.
2. Акулов О.Ю. Нові відомості про гриби природного заповідника "Горгани" // Літопис природи
природного заповідника "Горгани", т. 31. Рукопис. – Івано-Франківськ, 2013. – 36 с.
3. Акулов О.Ю. Нові відомості про гриби національного природного парку "Ужанський" //
Літопис природи національного природного парку "Ужанський". Рукопис. – Великий
Березний, 2015. – 17 с.
4. Акулов О.Ю. Гуков В.С. Нові відомості про аскомікотові гриби Карпатського
біосферного заповідника // Мат-ли наук. конф. "Історичні і сучасні аспекти вивчення
біоти Карпат" присвяченої 60-річчю Високогірного біологічного стаціонару Львівського
національного університету імені Івана Франка (27-30 липня 2015 р.). – Львів : ЛНУ,
2015. – С. 53-55.
5. Акулов О.Ю. Нові відомості про гриби Мармароського масиву Карпатського біосферного
заповідника // Мат-ли Міжнар. наук.-практ. конф. "Екологічні, соціально-економічні та
історико-культурні аспекти розвитку прикордонних територій Марморощини" (Рахів, 2-4
вересня 2016 р.). – Хмельницький : ФОП Петришин, 2016. – С. 5-12.