Page 212 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 41 (Львів, 2025)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 41 (Lviv, 2025)

Короткі повідомлення

УДК 594.1 (477.87)

2
1
Глеба В.М. , Гураль Р.І.

КИТАЙСЬКА БЕЗЗУБКА SINANODONTA WOODIANA
(BIVALVIA: UNIONIDAE) У РИБОГОСПОДАРСЬКИХ СТАВАХ
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Китайська беззубка Sinanodonta woodiana (Lea, 1834) – далекосхідний вид,
занесений до європейських водойм в останній третині ХХ ст., очевидно, внаслідок
інтродукції рослиноїдних далекосхідних риб (Юришинец, Корнюшин, 2001).
Вважається одним з найнебезпечніших інвазійних видів у прісноводних екосистемах,
може конкурувати з нативними двостулковими молюсками. Відзначається високою
екологічною пластичністю, легко адаптується до існування в різноманітних стоячих і
текучих водоймах.
В Україні найбільша кількість відомих знахідок S. woodiana стосується Одеської
обл. (Аністратенко та ін., 2023; Сон, 2007), де цей молюск був вперше зареєстрований
у 1999 р. (Юришинец, Корнюшин, 2001). У Закарпатській обл. S. woodiana вперше
виявили в 2010 р. у старому руслі р. Латориці біля
с. Соломоново, Чопська громада (Янович, Пампура, 2011). Пізніше цей вид
спостерігали в деяких інших локалітетах вздовж течії Латориці (Чабанівка, Демечі), а
з 2017 р. свіжі порожні мушлі S. woodiana зі збереженим лігаментом неодноразово
знаходили на березі р. Уж на території Ужгорода (Аністратенко та ін., 2023). Поки що
усі опубліковані знахідки стосувалися самої західної частини Закарпатської обл.
(західніше Мукачева) та були в більшій чи меншій мірі пов’язані з річками (їх
основними річищами, старицями та з’єднаними з ними каналами).
Проте, за спостереженнями першого автора, S. woodiana в Закарпатській обл. не
лише трапляється зараз дещо далі на схід, але й успішно заселяє також інший тип
водойм – великі стави (водосховища), які використовуються для вирощування риби.
На початку 2025 р. ним було передано до малакологічного фонду Державного
природознавчого музею НАН України дві вибірки S. woodiana з наступних локалітетів:
1) ок. с. Дунковиця, 48.324268N 22.891873E, 23.01.2025; 2) ок. с. Пістрялово,
48.378055N 22.814995E, 30.01.2025 (рис.). Більш раннє спостереження, зроблене в
2021 р. ще на одному ставі поблизу с. Залужжя (48.366975N, 22.862852E) і
підтверджене фотографіями, було розміщене В.М. Глебою в одній з баз даних
громадянської науки (UkrBIN, 2025).
Довжина стулок найбільшого екземпляра з Пістрялова, переданого до музею (рис.),
становила близько 20 см, що може свідчити про сприятливі умови для S. woodiana. Для
порівняння: у біометрично досліджених екземплярів цього виду з інших регіонів
України (Одеська, Житомирська обл.) цей параметр не перевищував 18 см (Єрмошина
та ін., 2019). Загалом у великих особин S. woodiana довжина стулок може досягати 20
см (Welter-Schultes, 2012), за іншими даними – 30 см.