Page 170 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 170
Dixus clypeatus (P. Rossi, 1790) (Coleoptera, Carabidae) – новий вид і рід … 169
Інвазійні види у системі моніторингу біорізноманіття
Інвазійні чужорідні види – це види (або/і таксони нижчого рангу) живих істот, які
були випадково чи навмисно занесені або інтродуковані на нові для них території, де
зазвичай не траплялися; вони загрожують або тією чи іншою мірою негативно
впливають на біорізноманіття та пов’язані з ним екосистемні послуги (Бабицький та
ін., 2023). За останній час відмічено розширення на північ ареалів багатьох видів
комах, частина з яких є інвазійними (Заморока, 2009; Бабицький та ін., 2023; Голіней
та ін., 2023; Zamoroka, Panin, 2011; Zamoroka, Mateleshko, 2016; Zamoroka, 2017, 2023;
Viznovych, Zamoroka, 2022), що свідчить про активне розселення видів південного
походження на північ.
Загалом, вплив інвазійних видів на біоту проявляється у кількох напрямах: 1)
конкуренція з місцевими видами за екологічні ніші, що часто призводить до
витіснення регіональних видів і зменшення їхньої чисельності і скорочення ареалів; 2)
хижацтво та паразитизм – інвазійні види можуть знищувати місцеві види, які не
можуть із ними конкурувати, а нові паразити й патогени можуть знищувати популяції
аборигенних організмів; 3) зміни в структурі екосистем, що спричиняють зміни в
трофічних ланцюгах тощо і непередбачені наслідки; 4) гібридизація – деякі види
можуть схрещуватися з близькими місцевими, що призводить до втрати генетичної
унікальності; 5) зменшення біорізноманіття – спрощення видового складу біоти і
домінування кількох агресивних таксонів; 6) економічні та соціальні наслідки – шкода
для сільськогосподарських культур, зменшення рибальських ресурсів, погіршення
якості води та ґрунтів, вплив на здоров’я людей.
Боротьба з інвазійними видами часто виявляється мало ефективною через низку
причин, пов’язаних із біологією самих видів і людськими чинниками: 1) пізнє
виявлення – переважно нові види помічають лише тоді, коли вони вже масово
поширилися; 2) людський фактор – люди свідомо або несвідомо сприяють поширенню
(висаджують декоративні інвазійні рослини, випускають у водойми акваріумних
мешканців, перевозять вантажі без контролю); 3) висока пристосованість інвазійних
видів – вони мають широкий діапазон середовищ існування поряд із відсутністю
природних ворогів або хвороб, які регулюють їх чисельність; 4) складність повного
знищення; 5) висока вартість і трудомісткість боротьби, яка вимірюється роками або
навіть десятиліттями; 6) небажані побічні ефекти (хімічні засоби шкодять і місцевим
видам, а біологічний контроль може створити нову інвазійну проблему (наприклад,
завезені хижаки); 7) відновлення після видалення – навіть якщо інвазійний вид
знищено, порушена екосистема залишається вразливою, і на її місці знову можуть
закріпитися агресивні чужорідні види.
Ключовим елементом у контролі інвазійних видів і боротьбі з ними є їх моніторинг,
який дозволяє знайти інвазійний вид на початкових стадіях інвазії, коли його ще легко
локалізувати й знищити; оцінити темпи поширення видів та вплив на місцеві
екосистеми і дає змогу планувати пріоритети боротьби; публікація результатів
моніторингу допомагає підвищити обізнаність і залучити громадськість до виявлення
інвазійних видів. А згідно реалізації положень Закону України від 20 березня 2023
року № 2973-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної
інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля» в частині

