Page 157 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40
P. 157

156                        Кузярін О.Т., Новіков А.В.

                                      Відповідно  до  останньої  ревізії  (Безсмертна,  Перегрим,  Вашека,  2012)  на
                                   зазначеній  території  підтверджено  14  таксонів  роду  Asplenium,  у  т.  ч.  чотири
                                   гібридогенного походження (A. × alternifolium Wulfen ex Jacq., A. × heufleri Reichardt,
                                   A. × protoadulterinum Lovis et Reichstein та A. × souchei Litardt.). Серед них, за даними
                                   В.М. Голубєва (Голубев, 1996), 11 таксонів ростуть в Криму.
                                      До найпоширеніших автохтонних таксонів у межах роду належать A. septentrionale
                                   і  A.  trichomanes.  Інші  види  та  їхні  гібриди  (A.  ×  alternifolium  –  гібрид  між
                                   A. septentrionale  і  A.  trichomanes,  A.  ×  germanicum  –  між  A.  ×  alternifolium  і
                                   A. trichomanes тощо) трапляються спорадично. Враховуючи сучасну інформацію щодо
                                   таксономічного складу та хорології роду  Asplenium, метою наших досліджень було
                                   визначення  його  репрезентативності  у  гербарії  LWS  Державного  природознавчого
                                   музею НАН України (ДПМ).

                                      Матеріал і методика досліджень

                                      Проведено  облік  і  порівняльний  аналіз  гербарних  зразків  роду  Asplenium  з
                                   основного фонду гербарію LWS. Для цього застосовано електронну базу даних Центр
                                   Даних "Біорізноманіття України" ("Biodiversity of Ukraine" – ЦДБУ). Для позначення
                                   електронних облікових номерів для записів, представлених у ЦДБУ вжито скорочення
                                   ЕОН.

                                      Результати досліджень

                                      В основному фонді гербарію LWS зафіксовано 12 видів роду Asplenium L. у складі
                                   372  гербарних  зразків,  що  внесені  до  електронної  бази  даних  «Біорізноманіття
                                   України» / «Biodiversity of Ukraine» (рис. 1). За кількістю гербарних зразків у порядку
                                   зменшення  вони  розподіляються  наступним  чином:  Asplenium  trichomanes  (113),
                                   A. ruta-muraria  (67),  A.  viride  (66),  A.  scolopendrium  (62),  A.  septentrionale  (26),
                                   A. adiantum-nigrum  (16),  A.  ceterach  (7),  A.  fissum  Willd.  (3),  A.  fontanum  (3),
                                   A. × germanicum  Weis  subsp.  heufleri  (Reichardt)  A.Bobr.  (3),  A.  marinum  L.  (3)  і
                                   A. seelosii  Leybold  (1).  Серед  14  автохтонних  таксонів  роду,  що  наводяться  для
                                   території сучасної України, в гербарії Музею представлено 9 одиниць (A. adiantum-
                                   nigrum,  A.  ceterach,  A. fontanum,  A.  ×  heufleri  (A.  ×  germanicum),  A.  ruta-muraria,
                                   A. scolopendrium, A. septentrionale, A. trichomanes і A. viride).
                                      За  географічним  розподілом  місцезнаходжень  переважають  гербарні  збори  зі
                                   західного   регіону   України   (Львівська,   Івано-Франківська,   Закарпатська,
                                   Тернопільська  області).  Поодинокі  та  нечисленні  гербарні  збори  роду  Asplenium
                                   приурочені до інших регіонів України, а також до країн Центральної, Південної та
                                   Західної Європи (Польща, Чехія, Угорщина, Румунія, Німеччина, Австрія, Франція,
                                   Італія, Іспанія тощо) (рис. 1-13).
   152   153   154   155   156   157   158   159   160   161   162