Page 223 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

220 Савицька А. М.

Окремо слід відзначити частини програми, що проводилися у природничому музеї
(Museum für Naturkunde Berlin). Працівники ознайомили учасників програми із
сучасними підходами до побудови експозиції та освітніми програмами музею.
Вражають сучасні методи оцифрування багаточисельних природничих колекцій.
Процеси оцифровування є максимально автоматизованими, а сучасне оптичне і
комп’ютерне обладнання та спеціалізоване програмне забезпечення дають можливість
отримання різноманітних варіантів цифрової інформації високої якості про об’єкти.
Ключовою фазою програми стала резиденція у Зенкенберзькому природничому
музеї (Senckenberg Naturmuseum Frankfurt), що у Франкфурті-на-Майні. Ця інституція
є одним з найбільших музеїв природознавства у Німеччині. Резиденція відбувалася
протягом двох тижнів, під час яких була надана можливість дослідити роботу музею
із середини, познайомитися з науковцями різних відділів і спеціалістами з побудови
експозиції та виставкових проєктів, працівниками відділу, які проводять освітню і
популяризаторську роботу. Неможливо не відзначити високий рівень освітньо-
педагогічної роботи, що виконується у музеї. Окрім освітніх програм різного рівня та
тематик для шкільної аудиторії, віднедавна у музеї також функціонує спеціальний
освітній простір «Aha?! Science Lab», де молодь, діти і їхні батьки можуть розглянути
цікаві об’єкти з природничих колекцій, долучитися до справжніх дослідницьких
проєктів і поспілкуватися з науковцями цього музею. В цьому просторі також
функціонує науковий лекторій.
Відвідування наукових відділів Зенкенберзького науково-дослідного інституту і
природничого музею дало можливість скласти картину науково-фондової роботи.
Науковці Зенкенбергу використовують бази даних SeSam та AQUiLA, які надають
доступ до колекцій інституції. Переважна частина фондового матеріалу є
оцифрованою. Матеріали оцифровуються за допомогою сучасного обладнання, яке
дозволяє отримувати зображення високої роздільної здатності для використання у
наукових дослідженнях.
Третій модуль проходив у м. Найробі (Кенія) та мав назву «Музеї майбутнього:
прийняття різноманітності та сталого розвитку у Найробі». Організаторами програми
виступали Національний музей Кенії (National Museums of Kenya), Університет
Найробі (University of Nairobi) та Goethe-Institut Кенія. Двотижнева програма
включала відвідування музеїв (Contemporary Kenya Art Gallery, Karen Blixen Museum,
Peace Memorial Museum, Murumbi Collection) і Національного парку, а також Центру
розкопок (Olorgesailie Prehistoric Site), значну кількість лекцій та семінарів від
провідних спеціалістів і діячів науки кенійських музеїв, культурних й освітніх установ.
Основними темами, що розкривалися під час візитів і лекцій, були реституційні та
репатріаційні процеси, оцифровування культурної спадщини, залучення спільноти до
творення та функціонування музеїв, деколонізаційні процеси у музеях, вплив
глобальної зміни клімату на збереження культурної спадщини та інші.

А. М. Савицька
науковий співробітник відділу Прикладної музеології
ДПМ НАН України, учасниця програми