Page 175 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

174 Гураль-Сверлова Н. В., Лижечка О. Ф.

З великою долею імовірності можна припустити, що більшість з цих колоній були
утворені равликами або кладками їх яєць, випадково занесеними разом з садовими або
декоративними рослинами не раніше кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст. [9], і що їх
виявлення є лише початком процесу антропохорного розселення C. nemoralis по
урбанізованих біотопах різних регіонів України – аналогічно тому, що зараз
спостерігається також в Білорусі [10] або в Підмосков’ї [7, 8, 10]. Цьому явищу,
спільному для трьох східноєвропейських країн, могли посприяти фактично
безконтрольне завезення посадкового матеріалу з інших регіонів Європи [9] та
глобальні кліматичні зміни, які полегшують адаптацію молюсків до більш
континентального клімату Східної Європи.
Моніторинг за фенетичною структурою таких нещодавно виявлених колоній може
мати особливе значення для оцінки адаптивної цінності тих чи інших спадкових ознак,
пов’язаних із забарвленням черепашок C. nemoralis. Якщо при формуванні вихідного
фенетичного складу новоутворених колоній вирішальне значення можуть мати
випадкові популяційно-генетичні процеси (ефект засновника, дрейф генів), у
подальшому їх фенетична структура може поступово змінюватися вже під впливом
селективних факторів. Тому особливу наукову цінність можуть мати багаторічні
спостереження над колоніями з різним фенетичним складом та фенетичною
структурою, які змушені пристосовуватися до подібних кліматичних умов.
Зокрема, колонію C. nemoralis з нетиповою для заходу України фенетичною
структурою, яка буде детально описана в цій статті, вдалося виявити у м. Чортків. Ця
колонія є також першою задокументованою знахідкою лісової цепеї у Тернопільській
області.

Матеріал і методика досліджень

Проаналізована вибірка C. nemoralis була зібрана в 2020 р. на присадибній ділянці
особняка, розташованого за адресою: м. Чортків, вул. Залізнична, буд. № 70,
координати 49°01'32.1"N 25°47'34.9"E, колектор О.Ф. Лижечка, повторні збори в
березні (виключно порожні черепашки) та листопаді (переважно порожні черепашки
та 10 неактивних живих особин, готових до зимової діапаузи). Більша частина вибірки
(крім поламаних фрагментів черепашок) зберігається в малакологічному фонді
Державного природознавчому музеї НАН України у Львові (інвентарний № 4727).
Понад 80% зібраних черепашок належало статевозрілим особинам, решта –
молодим равликам з діаметром черепашки не менше 1 см, що дозволяло додатково
використовувати їх у фенетичних дослідженнях [3, 8], особливо за відсутності на місці
збору конхологічно подібного виду Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774), проте могло
призвести до деякого заниження частот фенотипів зі злитими смугами [14], наведених
у таблиці 1.
Фенотипи визначали за стандартною методикою [6], використаною також у
попередніх публікаціях, присвячених вивченню фенетичної структури в
західноукраїнських колоніях C. nemoralis [3, 9]. При цьому враховували фоновий колір
черепашок та характер розташування темних спіральних смуг на їх останньому оберті.
Смуги позначали арабськими цифрами від 1 до 5, рахуючи їх у напрямку від верхівки
черепашки донизу. Відсутність однієї чи кількох смуг позначали нулем (нулями) на
місці відповідної цифри або цифр, злиття сусідніх смуг – круглими скобками. Смуги