Page 52 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Прісноводна малакофауна (Gastropoda, Bivalvia) заходу України … 47

При обстеженні затону Західного Бугу поблизу м. Сокаля, проведеному в 2018 р.,
не вдалося повторно виявити O. glabra, раніше вказаний для цього гідротопу та
занесений до Червоної книги України під назвою Lymnaea clavata [21; 24]. Натомість
у затоні та в основному руслі річки поблизу нього були зареєстровані наступні види
прісноводних черевоногих молюсків: Viviparus viviparus, V. contectus, Bithynia
tentaculata, B. leachii, Valvata piscinalis, Lymnaea stagnalis, L. palustris, L. corvus, Aplexa
hypnorum, Physa fontinalis, Planorbarius corneus, P. planorbis, Anisus vortex, Segmentina
nitida. Не виключено, що O. glabra слід вилучити з переліку прісноводних молюсків
України [11].
Найменшу кількість видів (20) відмічено для Середнього Поділля (табл. 1) проте це
більш пов’язане з недостатньою вивченістю прісноводної малакофауни згаданої
території. Якщо не враховувати цю фізико-географічну область, чітко виражене
збіднення видового багатства прісноводних молюсків спостерігається лише в гірській
частині Українських Карпат (38 видів, 17 родів, 8 родин), за наявності деяких
специфічних компонентів прісноводних малакокомплексів (див. нижче). Таке
збіднення видового складу обумовлене передусім характером гірських гідротопів:
швидкою течією та кам’янистим дном річок, обмеженою кількістю постійних стоячих
водойм тощо. Натомість найбагатший таксономічний склад прісноводних молюсків
відмічений для Волинського Полісся: 68 видів, 30 родів, 15 родин.
На відміну від наземних молюсків [8], більшість видів прісноводних молюсків є
рівномірно розповсюдженими по рівнинних і передгірних територіях заходу України.
Лише поодинокі види можна вважати специфічними компонентами прісноводних
малакокомплексів окремих фізико-географічних областей (Pisidium lilljeborgii та,
можливо, P. pulchellum на Волинському Поліссі, Borysthenia naticina на Волинському
Поліссі та Волинській височині) або річкових басейнів: Західного Бугу (Marstoniopsis
scholtzi), Прип'яті (Pisidium hibernicum), Дунаю (Viviparus acerosus [30], адвентивний
вид Sinanodonta woodiana), Дністра та Прип’яті (представники роду Fagotia).
Специфічними компонентами прісноводних малакокомплексів Українських Карпат є
дрібні черевоногі молюски родів Bythinella і Paladilhiopsis.
За видовим складом прісноводних молюсків найбільшу подібність
продемонстрували такі прилеглі території, як Розточчя з Опіллям і Передкарпаття
(рисунок). Загалом прісноводні малакокомплекси Передкарпаття виявилися ближчими
до Волино-Поділля, ніж до гірської частини Українських Карпат або Закарпатської
низовини. Натомість відокремлене положення Середнього Поділля (рисунок)
зумовлене, очевидно, не специфікою видового складу, а недостатньою вивченістю
прісноводних молюсків цієї території та, як результат, невеликою кількістю
зареєстрованих тут видів. Не зважаючи на деякі відмінності у видових списках,
частково зумовлені випадковим недообліком окремих таксонів, таксономічний склад
прісноводних молюсків на заході України залишається досить однотипним.
Аналогічна тенденція спостерігалася при порівнянні прісноводних малакокомплексів
різних ландшафтних зон і основних річкових басейнів України [4], що опосередковано
вказує на відсутність дієвих бар’єрів, здатних перешкоджати активному і пасивному
розселенню прісноводних молюсків як у межах окремих річкових басейнів, так і на
вододілах.