Page 177 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Випуск 35 Львів, 2019 С. 171-172

Хроніка

Про діяльність Державного природознавчого музею НАН України у 2018 році

В межах цільової теми фундаментальних досліджень "Природно-історичні та
ландшафтно-зональні фактори диференціації регіональних фаун і флор України"
встановлено, що за таксономічним складом і екологічними спектрами наземних
малакокомплексів на рівнинних територіях заходу України можна виділити два
фауністичні комплекси, межа між якими проходить по північному краю Подільської
височини. Характер просторової диференціації наземної малакофауни підтверджує роль
Подільської височини як рефугіума для стенобіонтних лісових видів молюсків. Виявлено,
що варіювання параметрів різноманіття Collembola у макрогеографічному масштабі
визначається комплексом кліматичних факторів, серед яких значущими є міри тепла та
вологості. Побудована ССА-модель середовища, яка включає ці кліматичні чинники і може
пояснити 87,1% просторової мінливості угруповань колембол. Розглянуто основні етапи
еволюції одноденок (Ephemeroptera) в інтервалі між серединою юри та кінцем міоцену.
Описано феномен присутності у викопних смолах еоцену Європи таксонів, які сьогодні
характерні для бореальної зони Палеарктики та Неарктики. Виявлено 3 палеоендемічні
родини та 4 роди класу Nematoda, які є важливими модельними групами для дослідження
механізмів формування біотичного різноманіття на території України. Описано нові для
науки: 1 родина, 2 роди та 2 види з раннього девону Поділля (клас Acanthodii), 7 південно-
сибірських видів із роду Thalassaphorura (клас Сollembola), а також 3 українські види з
родів Anatonchus і Metaporcelaimus (клас Nematoda).
В межах теми "Антропогенна фрагментація екосистем та шляхи її функціональної
оптимізації" проведено оцінку впливу гідротехнічної фрагментації екосистем
Верхньодністровської алювіальної рівнини. З’ясовано, що перебудова угруповань
ґрунтової мезофауни полягає у трансформації їх таксономічної структури та коливанні
чисельності 9 домінуючих груп безхребетних. Розроблено методику визначення
едафічного критерію для завдань созологічної валоризації антропізованих екосистем
заплавних річкових комплексів. Складено картосхеми сучасного ґрунтового покриву двох
модельних дослідних заплавних ділянок верхів’я р. Дністер. Проведено оцінку оселищного
різноманіття річково-долинних екокоридорів в Українських Карпатах. Провідними
чинниками, що зумовлюють розподіл типів оселищ вздовж річково-долинних коридорів, є
вологість та трофність ґрунту, між якими спостерігається пряма кореляція (Р≤0,001). У
досліджуваних річково-долинних екокоридорах виявлено спільні лінійні закономірності
розподілу їх флористичного різноманіття, зі збільшенням висоти над рівнем моря загальне
флористичне різноманіття (Р≤0,001) та кількість раритетних видів в угрупованнях
зменшується (Р≤0,05). Синантропізація заплавних типів оселищ розвивається за умов
інтенсивного землекористування, що зумовлює збіднення типів оселищ, зменшення їх
стійкості до фітоінвазій, а також зростання фрагментації рослинного покриву. Визначено
основні осередки відтворення популяції чорного лелеки та вплив на них фрагментації
середовищ існування в Карпатах. Проведено дослідження зразків намулу, води і кормових
об’єктів цього виду з 17 пробних ділянок з шести областей заходу України на предмет
вмісту в них важких металів. Отримані результати свідчать про низькі концентрації
хімічних елементів в пробах ґрунту, в межах ГДК як України, так і країн Європейського
Союзу. Досліджено вплив будівництва вітрових електростанцій на фрагментацію оселищ
та фауну Малого Полісся Львівщини та розроблено рекомендації з оптимізації заходів з
метою охорони фауни.