Page 166 - NZDPM 33/2017

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Випуск 33 Львів, 2017 С. 165-174

УДК: 630*1:630*5:582.47

Кабаль М.В., Глеб Р.Ю.

СТРУКТУРА ПРИПОЛОНИННИХ ЯЛИННИКІВ МАРМАРОСЬКИХ ГІР

У статті висвітлено результати досліджень на пробних площах, закладених на
південно-західному схилі г. Берлебашка (місцева назва г. Латундур), в межах смуги чистих
гірських природних ялинників. Подано їх лісотаксаційну характеристику, результати
обліку мертвої деревини, дані про природне поновлення та підлісок, характеристику
рослинного покриву та його аналіз на основі фітоіндикаційних шкал. Зроблено висновок про
можливість використання заповідних лісових екосистем в якості екологічної моделі для
ведення наближеного до природи лісівництва в гірських ялинових лісах в умовах
кліматичних змін.
Ключові слова: гірські ліси, ялинники, екосистема, екологічна модель.

Смуга природних чистих ялинових лісів Мармароського масиву Карпатського
біосферного заповідника (далі КБЗ) охоплює верхню частину гірського лісового поясу в
межах висот 1300-1720 м н. р. м. і поширена на площі 1601 га 14. Ялина європейська,
або смерека (Picea abies (L.) Karst.) утворює тут суцільні великі масиви
монодомінантних угруповань, високоповнотних та високопродуктивних на нижчих
гіпсометричних рівнях у нижній частині смуги цих лісів і рідколісся на верхній межі
лісу 14.
Високогірні смеречники відіграють важливу середовищетвірну, ґрунтозахисну,
водорегулюючу і протилавинну роль. Водночас, вони є дуже вразливими
екосистемами, які в суворих гірських умовах, характеризуються низькою здатністю
до відновлення. Результати спостережень упродовж останніх років вказують на
помітні зміни у видовому складі і структурі приполонинних ялинників, зокрема, на
підвищення гіпсометричних рівнів місць виростання бука та кліматичної верхньої
межі лісу, появу великої кількості осередків всихання ялини тощо. У чистих гірських
смерекових деревостанах Мармаросів виявлено 30 осередків всихання деревостанів
загальною площею 24,5 га. Розміри пошкоджених ділянок коливаються від 0,1 до 1,7
га, в середньому – 0,8 га. Практично у всіх пошкоджених ділянках відмічена
наявність природного поновлення, висотою 3-5 метрів, у кількості, достатній для
ефективного лісовідновлення, практично у всіх осередках всихання. В його складі
поряд з ялиною ростуть особини бука, клена-явора та іноді ялиці білої 4.
Внаслідок інтенсивного антропогенного впливу гірські смеречники Українських
Карпат протягом останніх кількасот років зазнали істотних змін. Масове
випалювання і викорчовування гірських лісів та довготривале надмірне і безсистемне