UA EN
 
  Бриндзя І. В., Гойванович Н. К.
Оцінка обізнаності мешканців Львівщини про стан криничної води та її вплив на здоров’я // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 61-66.
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.61-66 Ключові слова: Львівська область, кринична вода, якість, поінформованість, здоров’я населення У статті представлені результати дослідження щодо обізнаності мешканців Львівщини про стан криничної води та її вплив на здоров’я. Неправильний вибір місця розташування криниці, недотримання норм санітарної охорони, приплив забруднених вод з ферм, полів, доріг, разом з поганим санітарним і технічним доглядом за криницею – це причини сучасної деградації якості криничних вод. Виконано моніторинг поінформованості населення про стан криничних вод, необхідність їх знезараження, методів знезараження, препаратів для знезараження, санітарно-технічного стану криниць, регулярності дезінфекції криниць та вплив якості вод на здоров’я. Анкетування проведено у Дрогобицькому, Самбірському, Стрийському і Львівському районах Львівської області. Результати досліджень свідчать, що в цілому населення Львівської області розуміє важливість якісної питної води для здоров’я. Однак, понад 80% не змогли відповісти на питання про захворювання пов’язані з вживанням забрудненої води та не змогли назвати причини погіршення її якості. Комплексний аналіз результатів моніторингу поінформованості населення про необхідність знезараження криничних вод, методів та регулярності знезараження свідчить, що загалом населення Львівської області розуміє та дотримується рекомендацій санепідемстанцій. Встановлено, що найпопулярнішими препаратами та методами, що використовує населення Львівської області для знезараження вод, є: препарат «Акватабс», препарат «Жавілар Плюс», пререпат «Десмарк 300», сода харчова, фільтрування.  
Список літератури
  1. Бережнов С.П. 2006. Питна вода як фактор національної безпеки. СЕС профілактична медицина. № 4. С. 8–13.
  2. Бриндзя І., Скробач Т. 2022. Якість криничної води Дрогобицької територіальної громади. Наукові записки Державного природничого музею. Вип. 38. С. 93–104. doi: https://doi.org/10.36885/nzdpm
  3. Гойванович Н.К., Антоняк Г.Л., Коссак Г.М. 2018. Моніторинг показників якості криничних вод Стрийського району. Наукові доповіді НУБіП України. № 5(75). 12 с.
  4. Гойванович Н.К., Монастирська С.С., Антоняк Г.Л. 2016. Оцінка якості криничних вод деяких населених пунктів Долинського району за вмістом сполук азоту // Науковий вісник НЛТУ України. Вип. 29. 2. С. 202–207.
  5. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»: 2010. ДСанПіН 2.2.4-400-10. Київ, 104 с.
  6. Копілевич В.А., Копілевич Д.В. 2011. Нормування якості води як фактор впливу на здоров’я людей та тварин. Біоресурси і природокористування. Т. 3. C. 20–22.
  7. Сігалова І.О., Присяжнюк Л.М. 2016. Стан питного водопостачання м. Біла Церква за впливу промислового виробництва. Житомир. С. 217–221.
  8. Чернега А.М., Іщенко В.А. 2016. Дослідження складу питної води з джерел децентралізованого водопостачання. Вісник Вінницького політехнічного інституту. Вінниця. № 4. С. 32–35.
  9. Viktor Mykolayovych Senkiv, Iryna Volodymyrivna Bryndzia 2023. Spatial analysis of water quality indicators in Drohobych district. Acta carpathica. Збірник наукових праць. N 1 (39). Р. 16–27. doi https://doi.org/10.32782/2450-8640.2023.1.2