UA EN
 
Головна /
Наукові записки ДПМ НАНУ. Том 41
/
Білонога В. М., Кияк В. Г. Особливості моніторингу популяції ...
Обкладинка т. 41 Обкладинка т. 41 зворот

Скачати весь номер
Скачати статтю
  Білонога В. М., Кияк В. Г.
Особливості моніторингу популяції Pinus сembra L. (Pinaceae) у Чорногорі (Українські Карпати) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 51-60. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.51-60 Ключові слова: Pinus cembra, популяція, Карпати, Чорногора, моніторинг Найновіші дослідження популяції Pinus cembra у Чорногорі в Українських Карпатах засвідчують помітне розширення ареалу та збільшення чисельності особин від моменту запровадження природоохоронних обмежень. Чисельність підросту і темпи його розвитку дозволяють стверджувати, що позитивна динаміка популяції у найближчій перспективі буде зберігатись. Важливим є питання, як довго ситуація буде залишатись сприятливою для P. cembra на тлі глобального потепління і зменшення антропогенного пресу, оскільки це має позитивний вплив також на супутні високо конкурентні деревні види. Кліматичні процеси, які є сприятливими для P. cembra, з часом можуть стати перешкодою для її відновлення. Для адекватної оцінки перспектив P. cembra, у зв’язку зі змінами клімату і відновною сукцесією, важливим є застосування комплексного багаторівневого моніторингу з урахуванням взаємостосунків з головними конкурентними видами, її еколого-біологічних особливостей, ефективності поширення насіння і розвитку підросту. Запропоновано три рівні моніторингу. Методично найпростішим є Інвентаризаційний моніторинг, який включає два його варіанти – 1) моніторинг присутності/відсутності особин P. cembra по зовнішньому контуру популяції і 2) суцільний облік особин популяції на усій її площі. Перший дозволяє отримати вихідні дані сучасних меж популяції і, відтак, слідкувати за їх змінами. У результаті суцільного інвентаризаційного моніторингу можна отримати дані щодо просторової структури популяції з виділенням внутрішньопопуляційних складових – субпопуляцій і популяційних локусів й створити карту популяції. Наступним рівнем є спеціальні моніторингові дослідження. Їхньою метою є отримання даних щодо базових популяційних параметрів – щільності, вікового складу, просторової структури, запасів фітомаси, ефективності розмноження тощо. Демографічний моніторинг і аналіз життєздатності популяції передбачає отримання даних щодо рівня народжуваності та смертності, виживання підросту у популяції, ефективності репродукції та демографії популяції загалом. Облік популяції з проведенням аналізу життєздатності популяції є найбільш інформативним і дозволяє прогнозувати перспективи її розвитку.  
Список літератури
  1. Білонога В., Кияк В. Збереження та відновлення популяції Pinus cembra L. у Чорногірському масиві Карпат // Матеріали всеукраїнської наукової конференції «Стан і біорізноманіття Шацького НПП та інших природоохоронних територій» (м. Львів – смт Шацьк – смт Ворохта, 5-8 вересня 2024 р.) – Львів: Сполом, 2024. – С. 27-29.
  2. Білонога В., Кияк В. Особливості моніторингу популяції Pinus cembra L. (Pinaceae) у Чорногорі (Українські Карпати) // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Природоохоронні території Карпат: виклики та перспективи сталого розвитку» (м. Косів, Івано-Франківська обл., 15-16 травня 2025 р.). – Харків: «Діса плюс» 2025. – С. 24-26.
  3. Кияк В., Білонога В. Завдання популяційного моніторингу на природоохоронних територіях високогір’я Українських Карпат // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Роль біосферних заповідників (резерватів) та інших природоохоронних територій для реалізації в Україні стратегії сталого розвитку» м. Рахів, 21 листопада 2023 року. – Рахів, 2023. – С. 151-156.
  4. Кияк В., Білонога В., Кияк Н.Я. 2023. Просторово-функціональна структура площі популяції у рослин – потреба диференціації. Біологічні студії. 17(4), 173–186. doi:10.30970/sbi.1704.740
  5. Сіренко О.Г. 2005. Поширення та регресивні зміни ареалу сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах. Інтродукція рослин, № 1. С. 11-16.
  6. Сіренко О.Г. 2008. Сосна кедрова європейська Pinus cembra L. В Україні: хорологія, структура популяцій та охорона. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук. Київ. 23 С.
  7. Царик Й., Жиляєв Г., Кияк В., Кобів Ю., Данилик І., Дмитрах Р., Сичак Н., Білонога В., Нестерук Ю. Внутрішньопопуляційна різноманітність рідкісних, ендемічних і реліктових видів рослин Українських Карпат. За ред. М.Голубця і К.Малиновського. Львів: Поллі. 2004. 198 с.
  8. Червона книга України. Рослинний світ. 2009. За ред. Я.П.Дідуха. К.: Глобалконсалтинг, 900 с.
  9. Черневий Ю.І., Третяк П.Р., Савчин А.І. 2011. Особливості росту дерев сосни кедрової Pinus cembra L.) у верхів’ї басейну ріки Лімниці у Карпатах. Науковий вісник НЛТУ України. 2011. 21.11. 54-61.
  10. Arend, M., Braun, S., Buttler, A., Siegwolf, R.T.W., Signarbieux, C., 2016. ¨Okophysiologie: Reaktionen von Waldbӓumen auf Klimaӓnderungen. In: Pluess, A.R., Augustin, S., Brang, P. (Eds.), Wald im Klimawandel. Grundlagen für Adaptationsstrategien. Haupt, Bern, Stuttgart, Wien, pp. 77–91
  11. Boden S., Pyttel P., Eastaugh C.S. 2010. Impacts of climate change on the establishment, distribution, growth and mortality of Swiss stone pine (Pinus cembra L.). iForest - Biogeosciences and Forestry. Vol. 3. Issue 4. P. 82-85. doi: 10.3832/ifor0537-003
  12. Bolliger, J., Kienast, F., Zimmermann, N.E., 2000. Risks of global warming on montane and subalpine forests in Switzerland – a modeling study. Reg. Environ. Chang. 1, 99–111.
  13. Giammarchi F., Vacchiano G., Bertagnolli A., Ventura M., Panzacchi P., Cherubini P., Tonon G. 2017. Effects of the lack of forest management on spatiotemporal dynamics of a subalpine Pinus cembra forest. Scandinavian Journal of Forest Research. Vol. 32. Issue 2. P. 142 – 153.
  14. Holtmeier F.-K., Broll G. 2018. Subalpine forest and treeline ecotone under the influence of disturbances: a review. Journal of Environmental Protection. 9. P. 815-845. DOI: 10.4236/jep.2018.97051
  15. Loranger H., Zotz G., Bader M.Y. 2017. Competitor or facilitator? The ambiguous role of alpine grassland for the early establishment of tree seedling at treeline. Oikos. Vol. 126. Issue 11. P. 1625-1636. https://doi.org/10.1111/oik.04377
  16. Oberhuber, W., Bendler, U., Gamper, V., Geier, J., Hölzl, A., Kofler, W., Krismer, H., Waldboth, B., Wieser, G. 2020. Growth trends of coniferous species along elevational transects in the Central European Alps indicate decreasing sensitivity to climate warming. Forests. 11 (2). No. 132. P. 1-13. https://doi.org/10.3390/f11020132
  17. Oberhuber, W., Geisler, T. A., Bernich F., Wieser, G. 2019. Weak Apical Control of Swiss Stone Pine (Pinus cembra L.) May Serve as a Protection against Environmental Stress above Treeline in the Central European Alps. Forests 2019, 10, 744; doi:10.3390/f10090744
  18. Peringer A., Frank V., Snell R. S. 2022. Climate change simulations in Alpine summer pastures suggest a disruption of current vegetation zonation//Global Ecology and Conservation 37 (2022) e02140
  19. Risch A. C., Schütz M., Krüsi B. O., Kienast F., Wildi O., Bugmann H. 2004. Detecting successional changes in long-term empirical data from subalpine conifer forests. Plant Ecology. 172. P. 95–105. DOI: 10.1023/B:VEGE.0000026040.01175.7c
  20. Szafer W. 1914. Limba (Pinus cembra L.) u źródeł Łomnicy. Sylwan. T. 32. №. 6. P. 212–217.
  21. Środoń A. 1937. Rozmieszczenie limby w polskich Karpatach i jej ochrona. Ochrona Przyrody. 17. P. 22–42.
  22. Vitt P, Tienes M., Skogen K., Havens K. 2016. Optimal Monitoring of Rare Plant Populations. Report for the USDA Forest Service. 94 p. DOI: 10.13140/RG.2.1.2479.0168
  23. Wierdak S. 1927. Nieco o rozsiedleniu limby w Karpatach Wschodnich. Sylwan. T. 45. P. 201–207.
  24. Wilczyński T. 1930. Roślinność pasma Czarnohory. Krajobrazy Roślinne Polski. Z.17. P. 27–28.

⇧
⇩