Сідак С. Ю., Капрусь І. Я.
Населення колембол деревних мікрооселищ старовікових лісів Східних Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 39-50. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.39-50 Ключові слова: біорізноманіття, старовікові ліси, деревні мікрооселища, колемболи, екологічна структура, фауна, біоіндикація, охорона тварин Вперше проведено аналіз таксономічної та екологічної структури колембол в різних типах деревних мікрооселищ, в пралісовій пам’ятці природи місцевого значення «Праліси і квазіпраліси Ганьковицького лісництва» ДП «Свалявський лісгосп» та схилів хребта Бучок національного природного парку «Бойківщина». В досліджуваних ділянках було виявлено 80 видів колембол з 44 родів і 14 родин. Щільність населення колембол у різних типах мікрооселищ варіює від 11 до 183 ос./дм3. До складу масових видів (еудомінантів, домінантів, субдомінантів) входить 20 таксонів. В досліджених деревних мікрооселищах формується спеціалізований дендрофільний таксоцен колембол. Він характеризується переважанням лісових видів, а також високою часткою кортицикольних форм (разом вони складають 88,04%), що дозволяє розглядати його як екологічно стійкий видовий комплекс, адаптований до тривалого існування в надземному ярусі гірсько-лісових екосистем. Проведений аналіз виявив, що 32,5% видів Collembola належать до рідкісних та унікальних, що в три рази перевищує їхню представленість у ґрунтово-підстилковому ярусі гірсько-лісових екосистем Карпат. Це свідчить про важливість збереження старовікових лісів, як ключових осередків різноманіття раритетних колембол і, ймовірно, інших членистоногих тварин.
Населення колембол деревних мікрооселищ старовікових лісів Східних Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 39-50. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.39-50 Ключові слова: біорізноманіття, старовікові ліси, деревні мікрооселища, колемболи, екологічна структура, фауна, біоіндикація, охорона тварин Вперше проведено аналіз таксономічної та екологічної структури колембол в різних типах деревних мікрооселищ, в пралісовій пам’ятці природи місцевого значення «Праліси і квазіпраліси Ганьковицького лісництва» ДП «Свалявський лісгосп» та схилів хребта Бучок національного природного парку «Бойківщина». В досліджуваних ділянках було виявлено 80 видів колембол з 44 родів і 14 родин. Щільність населення колембол у різних типах мікрооселищ варіює від 11 до 183 ос./дм3. До складу масових видів (еудомінантів, домінантів, субдомінантів) входить 20 таксонів. В досліджених деревних мікрооселищах формується спеціалізований дендрофільний таксоцен колембол. Він характеризується переважанням лісових видів, а також високою часткою кортицикольних форм (разом вони складають 88,04%), що дозволяє розглядати його як екологічно стійкий видовий комплекс, адаптований до тривалого існування в надземному ярусі гірсько-лісових екосистем. Проведений аналіз виявив, що 32,5% видів Collembola належать до рідкісних та унікальних, що в три рази перевищує їхню представленість у ґрунтово-підстилковому ярусі гірсько-лісових екосистем Карпат. Це свідчить про важливість збереження старовікових лісів, як ключових осередків різноманіття раритетних колембол і, ймовірно, інших членистоногих тварин.
Список літератури
- Капрусь І.Я. 2010. Висотна диференціація таксономічного розмаїття колембол у гірських регіонах України // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Т. 1(8) 1. С. 235–246.
- Капрусь І.Я. 1999. Значення колембол у системі біоіндикації лісових ценозів Карпат // Праці наук. тов-ва ім. Шевченка. Львів. Т. 3. С. 235–248.
- Капрусь І.Я., Гоблик К.М. 2015. Екологічна та созологічна оцінка ґрунтів Закарпатської низовини за угрупованнями колембол. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 31. С. 45–58.
- Капрусь І.Я. 2013. Хорологія різноманіття колембол (філогенетичний, типологічний і фауністичний аспекти). Дисертація доктора наук, Інститут зоології НАН України. Київ. 497 с.
- Капрусь І.Я., Шрубович Ю.Ю., Таращук М.В. 2006. Каталог колембол (Collembola) і протур (Protura) України. Львів. 164 с.
- Критерії та методика ідентифікації пралісів і старовікових лісів (квазі-пралісів). 2017. За ред. Р. Волосянчука, Б. Проця, О. Кагала. Львів : Ліга-Пресс. 36 c.
- Кузнецова Н.А. 2005. Организация сообществ почвообитающих коллембол. Москва : ГНО Прометей. 244 с.
- Марискевич О.Г., Земан В.В. 2021. Cтаровікові ліси на території НПП «Бойківщина» (Українські Карпати). «Старовікові ліси як модель – відновлення функціональної суті карпатських лісів». (Україна, м. Львів 23-24 червня 2021 року). Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. 46 с.
Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА. 2021. Праліси та квазіпраліси Ганьковицького лісництва. Пралісова пам’ятка природи місцевого значення [online]. Доступне
- Стойко С. М. 2006. Праліси як екологічні моделі для ренатуралізації вторинних фітоценозів // Укр. ботан. журн. - Т. 63, № 3. - С. 358-268 Стебаева С.К. 1970. Жизненные формы ногохвосток (Collembola). Зоол. журн. Т. 44 № 10. С. 1437–1454.
- Bellinger P.F., Christiansen K.A., Janssens F. 1996–2023. Checklist of the Collembola of the World [online]. Доступне http://www.collembola.org [Дата звернення 14 лютого 2025 року].
- Dunger W., Fiedler H.J. (Hrsg.) 1997. Methoden der Bodenbiologie. Gustav Fischer Verlag Jena, Villengang. 539 pp.
- Gwiazdowicz, Dariusz J., Dariusz Skarżyński, Laurence Fazan, Yann Fragnière, Dany Ghosn, Gregor Kozlowski, Robert Kuźmiński, Ilektra Remoundou, and Bogna Zawieja. 2022. «Microarthropods Living on the Endemic Tree Zelkova abelicea (Ulmaceae) with Particular Attention to Collembola Diversity» Forests 13, no. 2: 195. https://doi.org/10.3390/f13020195
- Hammer I., Harper D.A.T., Ryan P.D. 2001. PAST: Paleontological Statistics Soft ware Package for Educationand Data Analysis [online]. Palaeontologia Electronica. Vol. 4 № 1. 9 p. Доступне: http://palaeo-electronica.org/2001_1/past/issue1_01.htm [Дата звернення 16 лютого 2025 року].
- Hopkin S.P. 1997. Biology of the springtails (Insecta: Collembola). Oxford, New York, Tokyo : Oxford University press. 330 pp.
- Kaprus. I.J. & Sterzynska, M. 2005. Niche differentiation among epigcie Collembola in primeval Carpathian beech and ash forests in Uzhans'ky National Park (Ukraine). Contributions to Soil Zoology in Central Europe 1. Tajovsky. K., Schlaghamerský, J. & Pizl, V. (cds.). P. 47–51.
- Kaprus I.J. 1999. Reaction of Collembola communities to anthropogenic substitution of forests in the Upper Dnister Basin (Eastern Beskidy). Roczniki Bieszczadzkie. Vol. 8. P. 257–270.
- Kraus, D., Bütler, R., Krumm, F., Lachat, T., Larrieu, L., Mergner, U., Paillet, Y., Rydkvist, T., Schuck, A., and Winter. 2016. Catalog of tree microhabitats - Reference field list. Integrate+ Technical Paper. 16 pp.
- MagurranA.E. 2004. Measuring Biological Diversity. Blackwell Publishing Ltd, UK. 256 pp.
- Malte Weber, Gerhard Zotz. 2024. Detritus-filled crotches - an overlooked tree-related microhabitat in Central Europe. European Journal of Entomology. P. 31–36 (http://dx.doi.org/10.14411/eje.2024.005)
- Rusek, J. 1998. «Biodiversity of Collembola and their functional role in the ecosystem». Biodiversity and Conservation. B.7 № 9. P. 1207–1219.
- Stöcker G., Bergmann A. 1977. Ein Modell der Dominanzstruktur und seine Anwedung. In Modellbildung, Modellrealisierung, Dominanzklassen. Archiv für Naturschutz und Landschaftsforschung. B. 17 No 1. S. 1–26.