Химин О. І., Капрусь І. Я.
Вплив віку монокультури дуба червоного на екологічну структуру таксоцену колембол // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 29-38. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.29-38 Ключові слова: колемболи, біологічні інвазії, вік деревостану, екологічна структура, фауна, дуб червоний, біорізноманіття, Розточчя Проведено порівняльний аналіз таксоцену колембол у 20-річній та 48-річній монокультурі інвазійного дуба червоного та корінних бучині і грабовій бучині, на місці яких вони висаджені у Янівському лісництві на території Розточчя. В результаті цих досліджень встановлено, що зі збільшенням віку інвазійного деревостану помітно зростає щільність населення колембол. Проте цей показник є суттєво нижчим ніж у природних біотопах. Загальне видове багатство у таксоцені колембол 48-річного насадження, у порівнянні з 20-річним, зросло в 1,3 рази, ємність середовища на рівні точкового альфа-різноманіття зросла у 2 рази. Показник внутрішньоценотичного β–різноманіття зі збільшенням віку знижується в 1,5 рази, і є більшим ніж у природних фітоценозах. У 48-річному дубняку виявлено також зменшення основних індексів різноманіття, а саме, індексу Шеннона, Сімпсона та Маргалефа. Порівняльний аналіз екологічної структури та структури домінування досліджених таксоценів у природних і інвазійних біоценозах також демонструє помітні зміни: у 20-річному дубняку еудомінантів не виявлено, до числа домінантів входить 3 види, які сумарно становлять 61,8%, від загальної чисельності, і 4 види до субдомінантів (21,3% від загальної чисельності). Натомість, у бучині абсолютним еудомінантом є 1 вид, який складає 39,7% усієї чисельності таксоцену. У 48-річному дубняку виявлено один еудомінантний вид з чисельністю 40,1%, один домінант (23,8%) та три субдомінанти (15,4%), а в грабняку еудомінантів не виявлено, три види входять до числа домінантів та сумарно становлять 71,1% відносної чисельності дослідженого таксоцену. Серед чотирьох виявлених біотопних груп у 20-річному дубняку помітно зростає частка лісових видів порівняно з іншими біотопами. За показником відносної чисельності у інвазійних та природних біотопах переважають евритопні види, які у молодому дубняку в порівнянні з бучиною знизились (53,1% і 60,9% відповідно), а в 48-річному, порівняно з грабняком, навпаки зросли (58,9% і 44,9% відповідно). Таксоцен колембол у інвазійних монокультурах дуба різного віку віднесено до евритопного типу.
Вплив віку монокультури дуба червоного на екологічну структуру таксоцену колембол // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 29-38. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.29-38 Ключові слова: колемболи, біологічні інвазії, вік деревостану, екологічна структура, фауна, дуб червоний, біорізноманіття, Розточчя Проведено порівняльний аналіз таксоцену колембол у 20-річній та 48-річній монокультурі інвазійного дуба червоного та корінних бучині і грабовій бучині, на місці яких вони висаджені у Янівському лісництві на території Розточчя. В результаті цих досліджень встановлено, що зі збільшенням віку інвазійного деревостану помітно зростає щільність населення колембол. Проте цей показник є суттєво нижчим ніж у природних біотопах. Загальне видове багатство у таксоцені колембол 48-річного насадження, у порівнянні з 20-річним, зросло в 1,3 рази, ємність середовища на рівні точкового альфа-різноманіття зросла у 2 рази. Показник внутрішньоценотичного β–різноманіття зі збільшенням віку знижується в 1,5 рази, і є більшим ніж у природних фітоценозах. У 48-річному дубняку виявлено також зменшення основних індексів різноманіття, а саме, індексу Шеннона, Сімпсона та Маргалефа. Порівняльний аналіз екологічної структури та структури домінування досліджених таксоценів у природних і інвазійних біоценозах також демонструє помітні зміни: у 20-річному дубняку еудомінантів не виявлено, до числа домінантів входить 3 види, які сумарно становлять 61,8%, від загальної чисельності, і 4 види до субдомінантів (21,3% від загальної чисельності). Натомість, у бучині абсолютним еудомінантом є 1 вид, який складає 39,7% усієї чисельності таксоцену. У 48-річному дубняку виявлено один еудомінантний вид з чисельністю 40,1%, один домінант (23,8%) та три субдомінанти (15,4%), а в грабняку еудомінантів не виявлено, три види входять до числа домінантів та сумарно становлять 71,1% відносної чисельності дослідженого таксоцену. Серед чотирьох виявлених біотопних груп у 20-річному дубняку помітно зростає частка лісових видів порівняно з іншими біотопами. За показником відносної чисельності у інвазійних та природних біотопах переважають евритопні види, які у молодому дубняку в порівнянні з бучиною знизились (53,1% і 60,9% відповідно), а в 48-річному, порівняно з грабняком, навпаки зросли (58,9% і 44,9% відповідно). Таксоцен колембол у інвазійних монокультурах дуба різного віку віднесено до евритопного типу.
Список літератури
- Гиляров М.С. 1975. Методы почвенно-зоологических исследований. Москва: Наука. 277 с.
- Долженко В. І. 2012. Вікова структура та динаміка лісових екосистем. Київ: Фітосоціоцентр. 310 с.
- Капрусь І.Я. 1999. Значення колембол у системі біоіндикації лісових ценозів Карпат. Праці наукового товариства ім. Шевченка. Львів. Т. 3. С. 235–248.
- Капрусь І.Я., Шрубович Ю.Ю., Таращук М.В. 2006. Каталог колембол (Collembola) і протур (Protura) України. Львів. 164 с.
- Кузнецова Н.А. 2005. Организация сообществ почвообитающих коллембол. Москва: ГНО Прометей. 244 с.
- Песенко Ю.А. 1982. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях. Москва: Наука. 287 с.
- Проект організації та розвитку лісового господарства Яворівського національного природного парку Львівської області. Янівське ПНДВ. 2011. Таксономічний опис, відомості поквартальних підсумків. Львів. Інв. № 175/01 прим. № 2.
- Проект організації території Яворівського національного природного раку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів. 2010. Львів. Т. 1.
- Стебаева С.К. 1970. Жизненные формы ногохвосток (Collembola). Зоол. журн. Т. 44, No 10.
С. 1437–1454. - Bellinger P.F., Christiansen K.A., Janssens F. 1996–2023. Checklist of the Collembola of the World [online]. Доступне http://www.collembola.org [Дата звернення 30 травня 2022 року].
- Funk, J. L., & Vitousek, P. M. 2007. Resource-use Efficiency and Plant Invasion in Low-resource Systems. Nature. Vol. 446(7139). – P. 1079–1081.
- Hammer I., Harper D.A.T., Ryan P.D. 2001. PAST: Paleontological Statistics Soft ware Package for Educationand Data Analysis [online]. Palaeontologia Electronica. Vol. 4, № 1. 9 p. Доступне: http://palaeo-electronica.org/2001_1/past/issue1_01.htm [Дата звернення 16 травня 2023 року].
- Havelka J., Starý P. 2007. Myzocallis walshii (Hemiptera: Sternorrhyncha: Aphididae), an exotic invasive aphid on Quercus rubra, the American red oak: Its bionomy in the Czech Republic. Eur. J. Entomol. 104: 471–477.
- MagurranA.E. 2004. Measuring Biological Diversity. Blackwell Publishing Ltd, UK. 256 pp.
- Peterken G.F. 2001. Ecological effects of introduced tree species in Britain. Forest Ecology and Management 141: 31–42.
- Pyšek P., Jarošík V., Hulme P., Pergl J., Hejda M., Schaffner U., Vilá M. 2012. A global assessment of invasive plant impacts on resident species, communities and ecosystems: the interaction of impact measures, invading species’ traits and environment. Global Change Biology 18: 1725–1737.
- Pyšek, P., & Richardson, D. M. 2010. Invasive Species, Environmental Change and Management. Annual Review of Ecology, Evolution, and Systematics. Vol. 41. – P. 71–93.
- Rédei K., Csiha I., Keserű Z., Rásó J., Győri J. 2010. Management of red oak (Quercus rubra L.) stands in the Nyírség forest region (Eastern Hungary). Hungarian Agricultural Research 3: 13–17.
- Stöcker G. Bergmann A. 1977. Ein Modell der Dominanzstruktur und seine Anwedung. 1. Modellbildung, Modellrealisierung, Dominanzklassen. Arch. Naturschutz u. Lanschafstforschung. Vol. 17, № 1. P. 1–26.
- Tischler W. 1949. Grundzüge der terristischen Tierökologie. Braunschweig, 219 s.
- Vansteenkiste D., De Boever L., Van Acker J. 2010. Alternative processing solutions for red oak (Quercus rubra) from converted forests in Flanders, Belgium. Cost Action E44 Conference in Vienna on Broad spectrum utilization of wood. Belgium.
- Woziwoda B., Kałucka I., Ruszkiewicz-Michalska M., Sławska M., Sławski M., Tołoczko W., Hachułka M., Kopeć D., Rosadziński S., Witkowski J. Interdyscyplinarne badania ekologicznych skutków introdukcji dębu czerwonego Quercus rubra L. 2012 w lasach Polski środkowej – założenia i cele projektu. Studia i Materiały CEPL w Rogowie. R. 14. Zeszyt 33 / 4 / 2012. P. 178–189.