Гуштан Г. Г., Любинець І. П.
Загальна чисельність та спектр родин таксоценів панцирних кліщів (Аcari, Оribatida) Яворівського НПП // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 157-162.
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.157-162
Ключові слова: кліщі-орібатиди, родини, Розточчя, мішаний ліс, сосновий ліс, дубово-буковий ліс
У статті наведено інформацію щодо спектру родин панцирних кліщів Яворівського національного природного парку. Були досліджені наступні п’ять оселищ в межах восьми локалітетів, а саме: на околицях с. Лелехівка: соснові ліси, дубово-буковий ліс, мішані ліси, болото (дно водойми, що висохла); на околицях с. Верещиця досліджено мішаний ліс та грабовий вільшняк на вологому субстраті в сосновому лісі. Для дослідженої території виявлено представників орібатид, що належать до 31 родини, що складає 69% родин відмічених для території всього українського Розточчя. До них належать Achipteriidae, Autognetidae, Brachychthoniidae,Carabodidae, Ceratoppiidae, Ceratozetidae, Chamobatidae, Crotoniidae, Damaeidae, Eremaeidae, Euphthiracaridae, Galumnidae, Hermanniellidae, Hypochthoniidae, Liacaridae, Malaconothridae, Nanhermanniidae, Nothridae, Oppiidae, Oribatellidae, Oribatulidae, Parakalummidae, Phenopelopidae, Phthiracaridae, Punctoribatidae, Scheloribatidae, Suctobelbidae, Tectocepheidae, Tenuialidae, Xenillidae, Zetorchestidae. Встановлено, що серед оселищ найбагатшими за кількістю виявлених родин є мішані ліси, які представлені 20 таксонами. Середня чисельність орібатид у мішаних лісах становила 21,7 тис. екз. на м2. У соснових лісах виявлено представників з 16 родин панцирних кліщів, середня чисельність яких становила 26,1 тис. екз. на м2. Грабовий вільшняк на вологому субстраті в сосновому лісі включає орібатид з 18 родин, показник чисельності у дослідженому біотопі сягає аж 50,7 тис. екз. на м2. Для дубово-букового лісу виявлено представників всього 10 родин панцирних кліщів, середня чисельність яких складала 12,9 тис. екз. на м2. Для болота (дно водойми, що висохла) виявлено представників орібатид всього однієї родини – Ceratozetidae, загальна чисельність становила всього 1,1 тис. екз. на м2. Встановлена структура родин дає початок подальшим дослідженням орібатид Яворівського національного природного парку для їхньої видової інвентаризації.
Список літератури
- Меламуд В.В. 2003. Панцирные клещи Украинских Карпат. Львов: Государственный природоведческий музей НАН Украины. 152 с.
- Павличенко П.Г. 1994. Определитель цератозетоидных клещей (Oribatei, Ceratozetoidea) Украины. Киев : Институт зоологии им. И.И. Шмальгаузена. 143 с.
- Різун В.Б., Геряк Ю.М., Гірна А.Я., Годунько Р.Й., Канарський Ю.В., Капрусь І.Я., Коновалова І.Б., Ліщук А.В., Мартинов В.В., Мартинов О.В., Мателешко О.Ю., Меламуд В.В., Нікуліна Т.В., Пушкар Т.І., Стрямець Г.В., Трач В.А., Філик Р.А., Чумак В.О., Шрубович Ю.Ю., Яницький Т.П. 2010. Членистоногі природного заповідника «Розточчя». Державний природознавчий музей НАН України. Львів. 395 с.
- Сергиенко Г.Д. 1994. Фауна Украины. Том 25. Клещи. Вып. 21. Низшие орибатиды. Киев: Наук. думка. С. 1–203.
- Чорнобай Ю.Н., Капрусь И.Я., Ризун В.Б., Сусуловский А.С., Яницкий Т.П. 2003. Экология и фауна почвенных беспозвоночных западного Волыно-Подолья. Гос. природоведч. музей НАН Украины. Киев : Наук. думка. 390 c.
- Ярошенко Н.Н. 2000. Орибатидные клещи (Acariformes, Oribatei) естественных экосистем Украины. Донецк: ДонНУ. 312 с.
- Hushtan H.H. 2018. First records of some Oribatid mite species (Acari, Oribatida) from Ukraine. Fragmenta faunistica. 61 (1). P. 55–59.
- Hushtan H.H., Hushtan K.V. & Glotov S.V. 2021. Checklist of oribatid mites (Acari, Oribatida) of the Transcarpathian lowland, Ukraine. Persian Journal of Acarology. 10 (4). P. 371–402. https://doi.org/10.22073/pja.v10i4.68186
- Hushtan H.H., Hushtan K.V. 2024. First record of Oribatula variaporosa (Acari, Oribatida, Oribatulidae) from Ukraine. Arxius de Miscel lània Zoològica. 22. P. 9–16. doi: https://doi.org/10.32800/amz.2024.22.0009
- Krant G.W., Walter D.E., Behan-Pelletier V. et al. 2009. A manual of acarology. Lubbock: Texas Tech University Press. 807 p.
- Magurran A.E. 2004. Measuring Biological diversity. Blackwell Publishing company. 256 p.
- Schaefer I., Norton R. A., Scheu S., Maraun M. 2010. Arthropod colonization of land – Linking molecules and fossils in oribatid mites (Acari, Oribatida). Molecular Phylogenetics and Evolution. № 57. P. 113–121.
- Straalen N.M. 1988. Evaluation of bioindicator systems derived from soil arthropod communities. Applied Soil Ecology. 9. P. 429–437.
- Streit B., Reutimann P. 1983. Laboratory studies on feeding ecology of an oribatid mite from an alpine meadow ecosystem of Swiss National Park. New Trends in Soil Biology. P. 614–615.
- Subías L.S., Arillo A., Gil-Martín J. 1992. Consideraciones biogeograficas sobre los oribatidos (Acari, Oribatida) de Marruecos y Sahara occidental. Historia natural'. № 91. С. 189–202.
- Subías L. S., Arillo A., Gil-Martín J. 1994. Oribátidos de Marruecos y Sahara Occidental. n. Listado de especies (Acari, Oribatida). Boletín de la real sociedad Espanola de historia natural (Sección biológica). № 91. С. 129–134.
- Subías, L.S. 2004. Listado sistemático, sinonímico y biogeográfico de los ácaros oribátidos (Acariformes: Oribatida) del mundo (excepto fósiles)
(19ª actualización). Graellsia, 60 (número extraordinario), 3–305. Available from: http://bba.bioucm.es/cont/docs/RO_1.pdf. (Accessed in January 2024, 545 pp.). Weigmann G. 2006. Acari, Actinochaetida Hornmilben (Oribatida). Keltern: Goeck e & Evers. 520 p.
⇧
⇩