Москаленко Ю. О., Плющ С. О.
Опорна мережа орнітологічного моніторингу Чорноморського біосферного заповідника: нарис історії формування // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 147-156. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.147-156 Ключові слова: Чорноморський біосферний заповідник, орнітологічний моніторинг, опорна мережа орнітологічного моніторингу, обліки птахів Стаття присвячена огляду становлення опорної мережі орнітологічного моніторингу в Чорноморському біосферному заповіднику НАН України від початку його історії. Актуальність теми зумовлена необхідністю відновлення документації на опорну мережу орнітологічного моніторингу, що була знищена разом з усіма науковими фондами заповідника внаслідок російської окупації та катастрофічного водопілля, спричиненого злочинним підривом Каховської ГЕС окупаційними військами. У становленні опорної мережі орнітологічного моніторингу в заповіднику вдалося виділити кілька етапів. Для перших із них була характерною її спрямованість лише на моніторинг трьох типів орнітокомплексів – гніздових поселень колоніальних видів птахів на островах, на материкових ділянках заповідника та зимівельного орнітокомплексу Тендрівської та Ягорлицької заток. На наступному етапі орнітологічні моніторингові дослідження поширилися на всі типи його орнітокомплексів, чому сприяло набуття заповідником статусу біосферного (з 1983 р.). На цьому етапі до наявних опорних мереж моніторингу колоніальних видів птахів і зимівлі водоплавних птахів додалися новостворені опорні мережі моніторингу орнітокомплексів материкових ділянок заповідника, а у 90-х роках – опорна мережа моніторингу негніздових скупчень водоплавних птахів на заповідних акваторіях. Також тоді опорна мережа орнітологічного моніторингу була повністю задокументована – на всі її облікові майданчики та маршрути були укладені паспорти. На заключному етапі, який тривав протягом останніх двох десятиліть, опорні мережі окремих орнітокомплексів заповідника були істотно удосконалені в напрямку покращення їх репрезентативності. Самі опорні мережі були тісно інтегровані з базами даних та ГІС, що значно розширило можливості аналізу отримуваних моніторингових даних. Очікується, що відновлення орнітологічного моніторингу на актуальній опорній мережі після деокупації заповідника дасть змогу порівняти стан орнітокомплексів до та після окупації, дослідити зміни, які відбулися в них, та оцінити завдану шкоду.
Опорна мережа орнітологічного моніторингу Чорноморського біосферного заповідника: нарис історії формування // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 147-156. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.147-156 Ключові слова: Чорноморський біосферний заповідник, орнітологічний моніторинг, опорна мережа орнітологічного моніторингу, обліки птахів Стаття присвячена огляду становлення опорної мережі орнітологічного моніторингу в Чорноморському біосферному заповіднику НАН України від початку його історії. Актуальність теми зумовлена необхідністю відновлення документації на опорну мережу орнітологічного моніторингу, що була знищена разом з усіма науковими фондами заповідника внаслідок російської окупації та катастрофічного водопілля, спричиненого злочинним підривом Каховської ГЕС окупаційними військами. У становленні опорної мережі орнітологічного моніторингу в заповіднику вдалося виділити кілька етапів. Для перших із них була характерною її спрямованість лише на моніторинг трьох типів орнітокомплексів – гніздових поселень колоніальних видів птахів на островах, на материкових ділянках заповідника та зимівельного орнітокомплексу Тендрівської та Ягорлицької заток. На наступному етапі орнітологічні моніторингові дослідження поширилися на всі типи його орнітокомплексів, чому сприяло набуття заповідником статусу біосферного (з 1983 р.). На цьому етапі до наявних опорних мереж моніторингу колоніальних видів птахів і зимівлі водоплавних птахів додалися новостворені опорні мережі моніторингу орнітокомплексів материкових ділянок заповідника, а у 90-х роках – опорна мережа моніторингу негніздових скупчень водоплавних птахів на заповідних акваторіях. Також тоді опорна мережа орнітологічного моніторингу була повністю задокументована – на всі її облікові майданчики та маршрути були укладені паспорти. На заключному етапі, який тривав протягом останніх двох десятиліть, опорні мережі окремих орнітокомплексів заповідника були істотно удосконалені в напрямку покращення їх репрезентативності. Самі опорні мережі були тісно інтегровані з базами даних та ГІС, що значно розширило можливості аналізу отримуваних моніторингових даних. Очікується, що відновлення орнітологічного моніторингу на актуальній опорній мережі після деокупації заповідника дасть змогу порівняти стан орнітокомплексів до та після окупації, дослідити зміни, які відбулися в них, та оцінити завдану шкоду.
Список літератури
- Ардамацкая Т.Б., Руденко А.Г. 1996. Позвоночные животные Черноморского биосферного заповедника (аннотированные списки видов). Птицы. Вестник зоологии. Отд. вып. № 1. С. 19–38.
- Зелинская Л.М. 1989. Изучение экосистем Черноморского государственного биосферного заповедника. Отчет по разделу II, подразделу 3 в) Инвентаризация наземных беспозвоночных животных; по разделу III, подразделу 3 а) Экологический мониторинг. Инв. № 86. Черноморский государственный биосферный заповедник АН УССР, Голая Пристань. 218 с.
- Клименко М.И. 1950a. Материалы по фауне птиц района Черноморского заповедника. Труды Черноморского заповедника. Вып. 1. Киев. С. 3–52.
- Клименко М.И. 1950b. К экологии чайковых северного Черноморского побережья. Труды Черноморского заповедника. Вып. 1. Киев. С. 53–69.
- Клименко М.И. 1950c. Кольцевание птиц в Черноморском государственном заповеднике. Труды Черноморского заповедника. Вып. 1. Киев. С. 71–85.
- Марушевський Г.Б., Жарук І.С. (ред.). 2006. Водно-болотні угіддя України. Довідник. Чорноморська програма Wetlands International. Київ. 312 с.
- Маяцкий Г.Б., Черняков Д.А. 2001. О функциях биосферных заповедников // Фальцфейнівські читання: збірник наукових праць міжнародної наукової конференції (Херсон, 25–27 квітня 2001 р.)., Херсон : Терра. С. 116–119.
- Москаленко Ю.О. 2020. Програма Літопису природи заповідників і національних природних парків України – що з нею не так? Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні : Прикладні аспекти моніторингу та охорони біорізноманіття / Серія: «Conservation Biology in Ukraine». Вип. 16. Київ–Чернівці : Друк Арт. С. 91–106.
- Москаленко Ю.О. 2008. Гніздова орнітофауна лісостепових ділянок Чорноморського біосферного заповідника. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 23. С. 93–99.
- Москаленко Ю.О. 2003. Сучасний стан воронових на лісостепових ділянках Чорноморського біосферного заповідника // Науч.-практ. конф. «Состояние природных комплексов Крымского природного заповедника и других заповедных территорий Украины, их изучение и охрана» (2003 г., м. Алушта). Збірник матеріалів. С. 181–183.
- Одум Ю. 1986a. Экология. Т. 1. Москва : Мир. 328 с.
- Одум Ю. 1986b. Экология. Т. 2. Москва : Мир. 376 с.
- Пирогов Н.Г. 1992. Врановые (Corvidae) Черноморского заповедника. Природные комплексы Черноморского государственного заповедника. Киев : Наук. думка. С. 130–137.
- Рибачук К.І. 1999. Про деякi змiни в гнiздовiй фаунi дендрофiльного комплексу Чорноморського бiосферного заповiдника. У: Заповiдна справа: стан, проблеми, перспективи: Зб. наук. праць. Херсон : Айлант. С. 94–97.
- Руденко А.Г. 2009. Мониторинг состояния природных комплексов – приоритетное направление исследований в Черноморском биосферном заповеднике // Междунар. науч.-практ. конф. «Заповедники Крыма: теория, практика и перспективы заповедного дела в Черноморском регионе» (22-23 октября 2009 г., г. Симферополь). Збірник матеріалів. С. 129–133.
- Руденко А.Г., Яремченко О.А., Рыбачук К.И. 2000. Особенности зимовок водоплавающих птиц в Черноморском биосферном заповеднике. Казарка. Бюллетень рабочей группы по гусям и лебедям Восточной Европы и Северной Азии. Вып. 6. С. 302–314.
- Семенов С.М., Ардамацкая Т.Б. 1992. Смена видового состава и структуры населения птиц Волыжина леса за 35 лет (1954–1989). Природные комплексы Черноморского государственного биосферного заповедника. Киев. С. 142–151.
- Филонов К.П., Нухимовская Ю.Д. 1985. Летопись природы в заповедниках СССР. Методическое пособие. Москва : Наука. 144 с.
- Черняков Д.А. 2007. Очерк истории Черноморского заповедника. Херсон: ХГТ. 64 с.
- Яремченко О.А. Руденко А.Г. 2004. Характеристика современных гнездовых поселений голенастых птиц в Черноморском биосферном заповеднике. Бранта: Сборник научных трудов орнитологической станции, Вып. 7. С. 53–60.
- Batisse M. 1971. Man and the biosphere: An international research programme. Biological Conservation. Vol. 4(1). P. 1–6.
- Batisse M. 1985. Action Plan for Biosphere Reserves. Environmental Conservation. Vol. 12(1). P. 17–27.
- Ramsar Sites Information Service 2022a. Tendrivska Bay [online]. Available at: https://rsis.ramsar.org/ris/768 [Accessed 25 September 2024]
- Ramsar Sites Information Service 2022b. Yagorlytska Bay [online]. Available at: https://rsis.ramsar.org/ris/116 [Accessed 25 September 2024]