Андрющенко Ю. О., Федун О. М., Семироз А. В., Осьмачко О. М.
Деякі особливості перельотів птахів на півночі Українських Карпат у серпні–жовтні 2023 року // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 115-136. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.115-136 Ключові слова: перельоти птахів, чисельність, напрямки перельотів, висоти перельотів, кочівлі, міграції, Українські Карпати Проаналізовано матеріали про перельоти птахів у північній частині Українських Карпат за спостереженнями кінця літа – середини осені 2023 року. З’ясовано динаміку видового складу та чисельності птахів на гірському масиві Полонина Руна, визначено висоти та напрямки їх перельотів через досліджувану територію. Субальпійська частина зазначеного масиву за кількістю видів та чисельністю особин нецільових птахів помітно поступається лісовому поясу по його схилам і, особливо, населеним пунктам з прилеглими сільськогосподарськими угіддями, розташованим уздовж невеликих гірських річок і струмків. Цільові види (Anseriformes, Gruiformes, Pelecaniformes, Ciconiforme, Charadriiformes, Falconiformes та Strigiformes) також мали доволі низьку чисельність (n = 2619 ос., або 9,77 ос./день), понад 74,8% (n = 1960 ос.) якої становив Grus grus. Переважна більшість цільових видів перелітала на малих висотах (50,0% ос. – до 100 м над рівнем полонини), здебільшого у південно-західному напрямку (74,8% ос. і 28,4% перельотів): у серпні – 8,6% і 11,2%, у вересні – 56,8% і 22,7%, у жовтні – 83,8% і 46,3%, відповідно. З огляду на незначні висоти та різноспрямованість перельотів (особливо наприкінці серпня – першій половині вересня), більшість птахів на Полонині Руні восени кочує, а не мігрує. Здебільшого на ній спостерігаються птахи, які, ймовірно, відкочовують з Передкарпаття та гірських долин до Закарпаття, або підчас міграції затримуються для відпочинку, живлення та перечікування несприятливих погодних умов. Очевидно, низька чисельність і незначна частота перебування птахів на Полонині Руні спричинені тим, що більшість з них оминає її міжгірними долинами та невисокими перевалами. Крім того, безпосередньо на полонині відсутні належні умови для живлення багатьох видів через заміщення пасовищ з невисоким розрідженим травостоєм майже суцільними щільними середньо-високими заростями трав’яної рослинності.
Деякі особливості перельотів птахів на півночі Українських Карпат у серпні–жовтні 2023 року // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 115-136. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.115-136 Ключові слова: перельоти птахів, чисельність, напрямки перельотів, висоти перельотів, кочівлі, міграції, Українські Карпати Проаналізовано матеріали про перельоти птахів у північній частині Українських Карпат за спостереженнями кінця літа – середини осені 2023 року. З’ясовано динаміку видового складу та чисельності птахів на гірському масиві Полонина Руна, визначено висоти та напрямки їх перельотів через досліджувану територію. Субальпійська частина зазначеного масиву за кількістю видів та чисельністю особин нецільових птахів помітно поступається лісовому поясу по його схилам і, особливо, населеним пунктам з прилеглими сільськогосподарськими угіддями, розташованим уздовж невеликих гірських річок і струмків. Цільові види (Anseriformes, Gruiformes, Pelecaniformes, Ciconiforme, Charadriiformes, Falconiformes та Strigiformes) також мали доволі низьку чисельність (n = 2619 ос., або 9,77 ос./день), понад 74,8% (n = 1960 ос.) якої становив Grus grus. Переважна більшість цільових видів перелітала на малих висотах (50,0% ос. – до 100 м над рівнем полонини), здебільшого у південно-західному напрямку (74,8% ос. і 28,4% перельотів): у серпні – 8,6% і 11,2%, у вересні – 56,8% і 22,7%, у жовтні – 83,8% і 46,3%, відповідно. З огляду на незначні висоти та різноспрямованість перельотів (особливо наприкінці серпня – першій половині вересня), більшість птахів на Полонині Руні восени кочує, а не мігрує. Здебільшого на ній спостерігаються птахи, які, ймовірно, відкочовують з Передкарпаття та гірських долин до Закарпаття, або підчас міграції затримуються для відпочинку, живлення та перечікування несприятливих погодних умов. Очевидно, низька чисельність і незначна частота перебування птахів на Полонині Руні спричинені тим, що більшість з них оминає її міжгірними долинами та невисокими перевалами. Крім того, безпосередньо на полонині відсутні належні умови для живлення багатьох видів через заміщення пасовищ з невисоким розрідженим травостоєм майже суцільними щільними середньо-високими заростями трав’яної рослинності.
Список літератури
- Андрющенко Ю.А., Бронсков А.И., Бусел В.А., Гринюк П.И., Девятко Т.Н., Дядичева Е.А., Загородний И.В., Ильчук В.П., Козодавов С.В., Черничко Р.Н, Попенко В.М, Форманюк О.А. 2018. Предварительные результаты наблюдений за весенним пролетом птиц в районе Сивашской ВЭС в 2018 году // Сб. науч. ст. Актуальные вопросы исследования и охраны птиц. Под ред. Русева И.Т., Корзюкова А.И., Курочкина С.Л. Киев. С. 10–15.
- Андрющенко Ю.А., Бронсков А.И., Бусел В. А., Гаврись Г. Г., Давыденко И. В., Дядичева Е.А., Козодавов С.В., Черничко Р.Н., Попенко В.М., Яковлев М.В. 2019. Предварительные результаты наблюдений за осенним пролетом птиц в районе Сивашской ВЕС на Западном Сиваше в 2018 году. Праці науково-технічної конференції «Біорізноманіття степової зони України: вивчення, збереження, відтворення» (з нагоди 10-річчя створення національного природного парку «Меотида»). Серія «Conservation Biology in Ukraine». Вип. 13. Слов’янськ. С. 101–108.
- Андрющенко Ю.О., Кошелєв О.І., Дядічева О.А, Кошелєв В.О., Попенко В.М., Черничко Р.М. 2020. Експертна оцінка сучасного стану орнітофауни та загроз для птахів вздовж проектованої лінії електропередачі «Якимівка-Молочанськ» у Запорізькій області. Екологічні науки: науково-практичний журнал. Т. 1. № 2 (29) Київ. С. 63–73.
- Андрющенко Ю.О., Кошелєв О.І., Дядічева О.А, Кошелєв В.О., Попенко В.М., Черничко Й.І., Черничко Р.М., Винокурова С.В. 2020. Експертна оцінка стану орнітофауни та загроз для птахів на території проектованої вітрової електростанції в північно-західному Приазов`ї. Екологічні науки: науково-практичний журнал. № 3 (30). С. 148–165.
- Гаврилов Э.И. 1979. Сезонные миграции птиц на территории Казахстана. Наука. Алма-Ата. С. 1–256.
- Географічна енциклопедія України. 1993. «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. Т. 3. Київ. С. 1–480.
- Домашевський С.В., Кавурка В.В., Попівка В.І. 2023. Міграції хижих птахів в осінній період 2023 р. в Мукачевському районі Закарпатської області. Матеріали Всеукраїнської орнітологічної конференції «Орнітологічні дослідження в Україні: минуле, сучасність і перспективи». Харків. С. 50–52.
- Фекета І. 2014. Характеристика рослинності Полонини-Руни Карпат в умовах антропогенної трансформації. Вісник Львівського університету. Серія Географія: С. 137–143.
- Dubovyk O., Bokotey A. Pokrytiuk L., Bodnar V., Strus Yu., Ruchko O. 2020. Autumn migration of birds over Polonyna Borzhava (Ukranian Carpathians). Zoodiversity. Vol. 54 (1). P. 43–52.
- Dubovyk O., Stefanyshyn R. 2019. The observation of the Eurasian Dotterel (Eudromias morinellus) in Chornogora mountain ridge (the Ukrainian Carpathians). Беркут. Vol. 28 (1–2). P. 50–51.
- Hedenström A. 2008. Adaptations to migration in birds: behavioral strategies, morphology and scaling effects. Philosophical Transactions of the Royal Society. P.287–299.
- Recommended bird survey methods to inform impact assessment of onshore wind farm. 2017. Scottish Natural Heritage. P. 1–36.
- Valle R., Scarton F. 1999. Distribution of Dotterels Charadrius morinellus breeding in central and southern European massifs: a review of the current knowledge. Wader Study Group Bull. Vol. 89. P. 50–55.